На пагорбі Слави у Калуші може бути захоронено близько двох сотень осіб?

Ситуація із декомунізацією пагорба Слави значно активізувала мешканців нашої громади. Одні виступають за демонтаж окремих елементів, відповідно до закону про декомунізацію, а інші вважають це наругою над пам’яттю.

Ділиться Інформатор.

У коментарі Інформатору, начальниця управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради Любов Джуган розповіла, що до неї звернувся місцевий житель, запевняючи, що має документи про те, що на місці Пагорба Слави захоронено більше 200 осіб:

“Вчора до мене зателефонував чоловік із тим, щоб ми не зробили ніяку наругу на пагорбі Слави, тому що там похоронені люди. Він сказав, що в нього є папка з документами. Я попросила, аби передав нам ту папку, що там чи 230 чи 260 людей поховані. Я не можу сказати конкретну цифру, бо він десь собі вів записи, що поховання велися ще у 1960-их. Він був свідком того, але він не казав, що передасть їх нам. Ми просили аби передав у музей, щоб цікаво було з цим попрацювати.”

Любов Джуган стверджує, що одні підтримують декомунізацію окремих елементів комплексу на пагорбі Слави, а інші скептично до цього ставляться. Ба більше, перед винесенням рішення про декомунізацію, вони надсилали запит до  обласного комунального підприємства “Памʼять” щодо ексгумації решток на пагорбі Слави:

“Перед тим як ми готували рішення Виконавчого комітету про демонтаж окремих елементів, відповідно до декомунізації, тобто десь ми проводили дослідження. Науковці нам давали інформацію із Музейно-виставкового центру, що вони не дають 100% інформацію, що там хтось похований, а фактів таких немає у них. Щоб перестрахуватися, ми подали заявку на ексгумацію до області до підприємства  “Памʼять”. Пізніше вони дійдуть до пагорба Слави”. 

До теми — У Калуші руйнують радянську стелу | ФОТО+ВІДЕО

  

Директор КЗ “Музейно-виставковий центр Калуської міської ради Олег Відливаний називає таку заяву про захоронення великої кількості осіб голослівною, але у розмові із нашим виданням підтверджує факт, що музейники надали рекомендацію щодо демонтажу окремих елементів комплексу на пагобі Слави, перед прийняттям відповідного рішення про декомунізацію:

“Ми давали пропозицію що потрібно демонтувати частину комплексу пагорбу Слави. Проте, там ще є афганці, то ми за них нічого не говорили, щоб демонтувати. Раз він про таке говорить, можливо воно так і є. Я не можу нічого сказати. Просто це голослівна заява”

Стосовно можливого захоронення, то говорить, що зараз не йде мова про розкопки. Ба більше, цей процес є довгим та доволі важким:

“Я сам не був на демонтажі, але зараз не йде мова, що вони в землі будуть рити. Якщо там і є захоронення, то це не можна так просто зробити. Це має бути ексгумація, якого займається КП “Пам’ять” обласне. Тільки вони мають дозвіл. Водночас щоб вони почали щось робити, то вони самі мають отримати дозвіл з Києва.”, – розповідає Олег Відливаний

Олег Відливаний вважає, що якщо й цвинтар, який ймовірно був у 1960-их роках і був то принаймні не на самому пагорбі Слави, а поблизу нього. Раніше, у розмові із “Вікнами” головний зберігач фондів КЗ “Музейно-виставковий центр Калуської міської ради” Богдан Яневич повідомив, що на місці теперішнього Пагорба Слави, що має ще іншу історичну назву – Струкова гора, було знайдено залишки городища.

“Це Струкова гора, яка зафіксована на багатьох картах, у багатьох джерелах. На цій вершині фактично було знайдено археологами ще на початку минулого століття – залишки городища, первісного городища. Можливо, воно так і називалося – Струкове городище. Важко сказати. Поряд по хребту є телевізійна вишка. За вишкою був, як тепер кажуть, цвинтар. Тоді курган будувався. Це був язичницький період і був могильник. По археологічному називається могильник”. 

Науковець додав, що калуський художник Мирослав Гаталевич пригадує, що він будучи на екскурсії бачив цей курган, бо тоді мікрорайон Височанки не був так щільно забудованим:

“Мирослав Гаталевич розповів мені, що ходив у 1963 році на екскурсію. Такий був географ Попадинець і він проводив цю екскурсію попри оцей курган. І він розповідав, що Височанка не була тоді так щільно забудована і між будинками був цей курган у 63 році. На жаль, зараз важко знайти це місце. Це був саме курган цього першого городища. Є легенда, якого історичного підтвердження цьому немає. Тому що розкопки не були проведені… Був Богдан Януш, він поляк… він був тут і зафіксував, що тут було кілька місць видимих, що були ці поховання. Можливо це був не один курган, а три-чотири.”

Богдан Яневич додає, що пагорб Слави накрив собою первісне городище на Височанці:

“У 60-их роках почалася чи вже тривала забудова саме цього комплексу пагорба Слави після Другої світової війни, який фактично накрив це все городище. Звичайно, що десь по краях можна проводити археологічні розкопки, але в нас фахівців нема.”, – підсумував науковець.

Додамо, що комплекс на пагорбі Слави, що на Височанці, за твердженнями Олега Відливаного, був відкритий на 25-річчя перемоги над Гітлерівською Німеччиною – 9 травня 1970 року.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08