Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

Не забуваймо. Ігнорувати “Повітряну тривогу” – не можна

Один з найпотужніших образів перших днів війни – це перехожі на Калущині, які розбігаються з вулиць під протяжне виття сирени. Вони сповіщають нам про небезпеку. Їх не варто ігнорувати.

Повідомляє Інформатор.

Почувши сигнал “Повітряна тривога” – необхідно бігти в безпечне місце.  Це збереже життя.

Цікавинка:

Хто вигадав сирену?

Система оповіщення про небезпеку існує з давніх часів. Колись це був барабанний дріб, пізніше – бій церковних дзвонів.Сам механізм сирени винайшов ще 1799 року шотландський фізик Джон Робісон, але використовували її як музичний інструмент.

Коли сирена пролунала вперше?

Для сповіщення про повітряну тривогу сирени вперше застосували лише під час Другої світової війни.

 

Перші електричні сирени пролунали у Лондоні у вересні 1939 року. Вони видавали два сигнали: попереджувальний, який зростав і слабшав, та рівномірний звук, який означав, що можна виходити з укриття.

Під час блокади Ленінграда про нальоти німецької авіації мешканців міста оповіщав метроном. Його рівномірний стук постійно лунав по радіо, а коли виникала небезпека, швидкість метроному збільшувалася.

 

Чому звук повітряної тривоги саме такий?

Ми чуємо повітряну тривогу тоді, коли електродвигун розкручує великі маховики, які завдяки повітряному тиску видають впізнаваний протяжний звук.

Є декілька типів сигналів. Один довгий рівномірний гудок, який триває до 7 секунд, – це попереджувальна сирена. Почувши її, потрібно ввімкнути офіційні радіо- чи телеканали та слухати інструкції.

Звук, який наростає та знижується, триває одну хвилину та повторюється не менше трьох разів, означає, що треба йти в укриття. Це – загальна тривога.

Короткий п’ятисекундний сигнал, який звучить після загальної тривоги, означає відбій повітряної тривоги.

Чому сирена іноді не вмикається?

Виявити всі повітряні загрози, на жаль, неможливо.

Літаки можна відстежити за допомогою супутників та інших інструментів розвідки. А от зафіксувати момент запуску з них ракети дуже складно.

Ракети є малопомітними цілями, до того ж вони програмують свій курс.

Деякі ракети можуть летіти так низько, що радари повітряних сил їх просто не помічають, зате їх можуть побачити звичайні люди.

Бережіть себе. Перемога за нами!

Нагору