Що символізує яйце, який зміст несуть узори і взагалі скільки існує звичай розписувати яйця на Великдень в Україні?
Інформатор наводить дослідження заслуженої майстрині народної творчості України, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України, кандидатки педагогічних наук, авторки майже 20 наукових праць, видатної землячки-писанкарки з Коломиї Світлани Стадник.
Історія
Яйця розмальовували по всьому світові, але саме в Україні писанкарство стало традицією та мистецтвом, починаючи чи не з X сторіччя. Вважається, що це національна українська традиція: саме в Україні багато шкіл і технік розпису. Скажімо, на Гуцульщині вибирають геометричні лінії.
Писанкарство виникло ще з часів язичництва. Але великодні писанки, звісно, – це християнська традиція. Світло перемагає темряву, життя перемагає смерть. Так і яйце є символом перемоги життя і відродження: воно не є живим, проте здатне давати життя.
Переглянути цей допис в Instagram
Писанка загалом символічна – вона може символізувати походження світу, нагадувати про сонце тощо. Сьогодні писанки є символом християнства та Великодня. Цікаво, що сакральною силою наділялося лише «живе» яйце. Керамічні або дерев’яні яйця – це радше сувенір.
«Невідомо, звідки прийшов до нас звичай фарбувати яйця і весь пов’язаний із цим міфологічно-обрядовий зміст. Про цей звичай згадують у своїх записах ще Ювеналій, Овідій та Пліній. Римляни використовували фарбовані яйця у своїх ритуальних іграх й обрядах, вважаючи атрибутом творця всієї природи, який усюди діє і все в собі вміщає. До Європи він потрапив, напевно, від азійських чи семітських народів, у яких ще до народження Христа існував звичай на новий рік класти на стіл варені фарбовані яйця і дарувати їх своїм благодійникам. Корнелій Брюн, який 1704 року відвідав Персію, згадує, що місцеві мешканці вітали одне одного з новим роком фарбованими яйцями. Особливо цікавим є перський космогонічний міф, за яким спочатку, крім божества, не було нічого, нарешті народилося яйце, яке покрила своїми чорними крилами ніч, а заопікувався ним старший син Творця – любов. Коли яйце дозріло, то з нього виник Всесвіт». Орнаментика традиційних українських писанок. С.Стадник.
Переглянути цей допис в Instagram
Символи
Цікаво, що у слов’янській традиції розписували лиже «живі» яйця: саме вони несли сакральні сенси.
Світлана досліджує писанкарство з наукового погляду. Чи не єдина наукова праця у світі, яка стосується писанкарства, належить саме їй. Вона пояснює, що зображені на писанках символи – це своєрідні побажання, які люди надсилали у Всесвіт.
СОНЦЕ. Символи, які зображали сонце, були одними з найпоширеніших на всій етнічній території України, а також в усіх старих цивілізаціях ще з кам’яного віку. Культ сонця був чи не найголовніший у наших пращурів, оскільки Даждь-Бог (бог Сонця) – один з головних у пантеоні язичницьких богів і від нього, як вважалося, залежало дуже багато в житті людей. Віра в таємничу силу сонця, страх і пошана до нього існували ще навіть у середньовіччі, тому люди так часто малювали на яйцях його символічне зображення. Ці зображення сонця, на думку науковців, були найстарішими писанковими символами.
Переглянути цей допис в Instagram
До найдавніших форм зображення сонця, за твердженням науковців, належать „триніг”, „тригвер”, „тригверт”, подібний до трьох променів, що виходять з однієї точки із закрученими в один бік баранячими рогами, і які переходять в ідею триєдності найвищого божества (у „Слові о полку Ігоревім” сонце „трисвітле”, а один з пантеону староруських богів мав назву Троян).
ХРЕСТ. Хрест та його різновиди – знаки у вигляді двох перехрещених ліній із заламаними кінцями, які в народі отримали назви: „гачковий хрест”, „ламаний хрест” або „чотириніг”, „свастя”, „свастика”, „сварга”. Щодо останньої, то відразу приходить на згадку ім’я верховного слов’янського бога неба Сварога (рис. 5). Навіть у стародавні часи серед українців символом життя вважався хрест. Основний дволінійний і стоячий хрест використовували як мотиви дохристиянських часів. У ранньоземлеробській культурі хрест був знаком бога Землі. Сама графема позначала чотири сторони світу, структурно-просторову організацію світу, що більше стосувалася землі: саме за такою схемою будували стародавні міста; хрестом на чотири ділили півсфери яйця.
Переглянути цей допис в Instagram
ЗІРКА. Сонце, коло, зірки, інші солярні знаки – це символи світла й щедрості, досконалості, представлення тієї безсмертності, яка в природі є безперервним повторенням відродження життя. З приходом християнства коло стало символом безсмертя Бога і людської душі, безконечної Божої любові. Бог – це світло, а тому сонце є символом Бога, символом Христа, до якого у молитвах часто звертаються як до сонця правди. Восьмираменна зірка, так звана рожа, позначає різні світила. Якщо вона зображувалася з двох боків яйця, то символізувала сонце, коли ж таких знаків було кілька по всьому колу писанки – зорі. Християнство тлумачило її як знак неба і Христового царства
Переглянути цей допис в Instagram
Меандр є поширеним елементом українських писанок. На писанках східної, центральної і більшості районів західної України він зображується великими хвилями і називається „безконечником”. Меандр разом із знаками заклинання Бога Сонця домінує і на писанках Гуцульщини. Але тут, як і всі інші елементи орнаменту гуцульських писанок, він має набагато менші розміри, через що сприймається як мереживо.
Переглянути цей допис в Instagram
Види
Існують такі види фарбованих яєць:
- писанки – яйця, розписані за допомогою воску;
- крашанки – яйця, що пофарбовані в один колір;
- крапанки – яйця з нанесеними на фарбовану поверхню кольоровими цятками;
- шкрябанки – яйця з орнаментом, який вишкрябують голкою;
- мальованки – яйця, на поверхні яких малюють пензлем.
Як поводитися з писанками?
Писанки – це сакральні об’єкти, тож і ставлення потребують відповідного. Так, у дохристиянські часи писанки закопували поруч із полем, де мав зійти врожай. Писанки за народними повір’ями були джерелом родючості землі, всіляких щедрот, багатства, запобігали різним напастям, захищали від стихійного лиха. Після Хрещення Русі писанками прикрашали й хату: їх підвішували біля образів, де вони зберігалися до наступних свят. Із них видували вміст, і такі „видутки” нанизували на нитку та підвішували перед образами. Прикрашали хату також голубами, зробленими з видутих писанок. До яйця прикріплювали хвіст і крильця, зроблені з гофрованого кольорового паперу, а також голівку з воску або запеченого тіста. Такі голуби робили на Гуцульщині на згадку про те, „що як Ісус народився, то голуб прилетів і над ним леліяв”.
Щоб яйце не псувалося, його інколи поміщали в піч після випікання пасок. Тоді вміст запікався за невисокої температури – і писанку можна було зберігати якнайдовше.
Коли сім’я приходила з церкви після Великоднього богослужіння, то всі вмивалися перед святковим сніданком водою з миски, в яку було покладено три писанки з червоним тлом і коралі. Якщо ж у хаті була на виданні дівчина, то першою вмивалася вона, а наприкінці вона ж і забирала писанки, щоб бути такою гарною і рум’яною, як красні яєчка. Після такого вмивання воду вважали теж свяченою і тому не виливали будь-де, а лише під квіти або фруктові дерева. Люди вірили, що така вода покращить ріст рослин.
Викидати писанку було не можна. Якщо яйце випадково билося, то його шкаралупу або закопували в землю, або пускали по воді.
Джерело:Vogue.ua
