Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

Ллє як з відра: традиції Поливаного понеділка 

В останні роки Поливаний понеділок заслужив репутацію хуліганського дня, проте раніше у цього свята був інший символізм і певні традиції. 

Сьогодні це просто весела звичка, яка частенько переходить межі здорового глузду. Але якщо в цей день вам все ж таки не вдасться залишитись сухим, не зліться. Кажуть, сердитися не можна, адже це на здоров’я та на щастя. 

Інформатор вирішив розповісти про те, як це було колись. 

З давніх-давен вважалося, що вода у великодній понеділок набуває цілющих і навіть магічних властивостей, тому люди обливали не тільки одне одного, а й себе теж. Цей день пов’язували передусім з духовним весняним очищенням.
Наші предки вірили, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай, а ще було заведено обливати водою худобу, птицю, бджіл з вуликами, пастухів та коней перед початком польових робіт. 

Інша традиція запевняє, що в цей день юнаки з відрами повними води ще вдосвіта ходили по хатах, де жили дівчата на виданні, та обливали їх. Дівчата ж натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Вважалося, що облита дівчина швидше вийде заміж за коханого хлопця. Зустрічалися також звичаї, коли дівчина мала встигнути подарувати юнаку писанку, щоби той її не обливав, або ж дівчата ховали писанки за пазухою, а юнаки намагалися їх відібрати. Такий звичай, наприклад, був широко розповсюджений на Гуцульщині: після символічної боротьби, отримавши нагороду (писанку), юнак вів дівчину до води та обливав.

Вважалось, якщо дівчина повертається додому суха – це для неї ганьба. Тож дівчата хотіли, щоби їх облили, адже це свідчило про серйозні наміри парубка, котрий зазвичай обливав тільки ту, яка йому подобалась. Відповідно, на знак взаємності він отримував писанку або вишиту хустину. Щоправда, це означало, що танцювати на великодніх святкуваннях він має тільки з нею. 

На Прикарпатті поливаний понеділок має ще одну назву – волочильний. Дуже цікава традиція, про яку пам’ятають хіба що прабабусі й прадідусі. Заміжні молодиці влаштовували у себе свято: парубки та дівчата могли приходити до них і танцювати доки стане сил. За кожен танець хлопець отримував писанку від своєї партнерки. Юнаки ж бігали від дому до дому, збираючи крашанки та писанки – волочилися, як кажуть місцеві. Щоправда, дехто каже, що волочильний понеділок походить від традиції відвідувати всіх родичів та знайомих у перший день Великодня. У цей день діти юрбою ходили від хати до хати з гостинцями. 

Народні прикмети цього дня: 

Якщо немає вітру, а небо синє, то невдовзі прийдуть дощі.
Якщо погода сонячна та безхмарна, то влітку буде така ж ситуація.
Якщо пташки ще не співають, то повернуться морози.
Дощовий понеділок – до вологого літа. 

Що не можна робити у цей день: 

У Великодній понеділок не можна сумувати та думати про погане, адже це свято радості та відпочинку.
Не можна тримати вдома старі речі, адже краще придбати щось нове.
Не можна проводити вінчання та одружувати.
Не можна сидіти вдома самому.
Не можна важко працювати та займатись домашніми справами.
Не можна ображати близьких, злитись та вживати нецензурну лайку.
Не можна повертатись додому сухим. 

До речі, а як святкуєте Поливаний понеділок ви? 

 

Остап Микитюк

Нагору