Як часто ви запитуєте у себе “чи достатньо я хороша мама, якщо не можу втримати сльози при дитині?”. Або “Чи достатньо я хороший батько, якщо постійно читаю новини замість книжки своєму малюку?” і “чи достатньо часу я приділяю своїй дитині?” Це, на жаль, не єдині питання, які ятрять душу батькам впродовж 64 днів війни.
Інформатор ділиться порадами від ЮНІСЕФ УКРАЇНА та психологині Світлани Ройз, які допоможуть сім’ям зрозуміти свій емоційний стан:
- Чому так складно бути терплячими та лагідними з дітьми?
Ми усі зараз намагаємось витримати страшну напругу й сфокусовані на виживанні: від цього підвищується рівень кортизолу. Дитячі емоції – сльози, страх, капризи – додатково його підіймають. Заради безпеки дітей нам хочеться контролювати ситуацію – тому ми постійно перевіряємо новини, перемикатися складно.
Тож і наші реакції на дітей зараз закономірно можуть бути різкішими.
“Це нормально в ненормальних умовах, що у вас не вистачає терпіння”, – каже психолог. Тим паче, що навряд чи є час побути наодинці – без телефону та дітей – щоб відновитися.
- Що робити: за будь-якої нагоди відпочивати.
“Потрібно пам’ятати, – наполягає Світлана Ройз, – що війна сприяє і нашому регресу – багатьом з нас хочеться на ручки. Але “ручки” – це ми самі. І нам дуже важливо хоч на 2-5-15 хвилин робити паузи в читанні новин, і натомість обирати спілкування та турботу про себе”.
Психолог радить потроху повертати малюка до звичних занять. Якщо він починає гратися й хоч на трішки зайнятий улюбленою справою – спробуйте його підтримати у цьому. Хай ваш фокус буде на взаємному відновленні.
Остап Микитюк
