Чудовому місту Івано-Франківську сьогодні виповнюється цілісіньких 360 років з дня заснування. Прекрасний вік, чи не так?
Редакція Інформатора щиро хоче привітати наших франківських колег і побажати їм багато цікавих та, щонайголовніше, хороших новин про своє чудове місто.
А тим часом ми у калуській редакції вирішили згадати за що любимо Івано-Франківськ, і от що з цього вийшло:
“У Франківську все так, як треба. Що це означає? Кожна деталь на своєму місці: виноградна лоза, переплетена на балконі Юрія Андруховича, десятки маленьких затишних кав‘ярень, які практично завжди переповнені, українська мова, яка ллється з вуст молодих та трошки старших франківчан… і цей список можна продовжувати ще довго.
Франківськ став домом для багатьох переселенців зараз. А для мене став натхненням на період війни в Україні. Прогулянки там дійсно дають мені друге дихання і здатні дати це кожному, хто відвідає його. Життя там продовжується, незважаючи ні на що, століттями. Я люблю це місто, бо там живуть сильні та талановиті люди”. — ділиться Анна Сірик.
“Я люблю Франківськ, бо щоразу, коли я сюди приїжджаю — це означає, що я вдома. Ще навіть сідаючи в потяг у будь-якій точці України? ти очікуєш прибуття на станцію “Івано-Франківськ””” — додає Олег Вітковський.
“Це місто особливе. Воно притягує. Воно зваблює. Воно надихає.
Франківськ – місто для спокою. Пам’ятаю, коли вперше пройшовся центральною площею. Ніколи не забуду цей момент. Підкорила мене архітектура міста. Вона – вражає. Також ще однією родзинкою для мене є люди. Вони у цьому місті — особливі. Душевні, спокійні та щирі.
Любіть своє місто, безмежно любіть,
Такого на світі ніде не існує.
Любіть, як матусю, як татка любіть,
Як небо, як вітер, як волю!” — стелить поетичними рядками Вадим Оксенчук.
“Для мене це місто приємних спогадів і людей. Місто, якому я подарував декілька важливих років свого життя. Тут я вчився, закохувався, знаходив справжніх друзів, впивався шаленою енергетикою концертів Кузьми й Вакарчука, зустрічав світанки на міському озері, робив перші татуювання, завів собаку. Звісно тут розбивалося в друзки моє серце… але для мене Івано-Франківськ саме те місто, яке швидко здатне його зцілювати знову і знову” — підсумовує Остап Микитюк.
Остап Микитюк, Софія Сіренко
