26 років тому, на п’ятому році Незалежності, сталася історична подія. Верховна Рада України ухвалила найважливіший державний документ — Конституцію. Вона раз і назавжди закарбувала те, проти чого сьогодні виступає ворог: наш суверенітет, територіальну цілісність, мову, національну ідентичність, наші гарантії в забезпеченні прав людини та громадянина і бажання бути членами міжнародної спільноти.
Інформатор розпитав калушан про те, що для них означає цей день і Конституція України:
“Конституція – це безцінна історія, зібраний у правила й рішення досвід, який народ набував століттями. Важко уявити, скільки всього було зроблено для того, щоб можна було створити державу і зібрати всю мудрість в одну книжку! Конституція – наслідок і водночас причина багатьох сильних рішень народу. Вона гарантує незалежність і самостійність України, безпеку її громадян, хоча в Україні триває війна”, — поділилась філологиня Олександра Ломака.
“Ну як для простої людини у звичайних умовах, тобто не воєнних, просто літній день. По суті кінець першого літнього місяця. В дядька (рідного брата тата) день народження, та й в принципі все. Як для юриста, то це день Конституції України. Конституція є основним законом України. Всі закони, нормативно-правові акти повинні відповідати саме Конституції України й не суперечити їй. Це і про права й обов’язки, і про повноваження президента, виконавчої, законодавчої й судової гілок влади… Словом, наявність конституції, то такий собі офіційний документ нашої незалежності й взагалі існування”, — відповіла на наше питання молода юристка Віталія Тітко.
“Конституція для мене — це кров, яка тече в Українському Організмі. Чи можемо уявити людський організм без крови? Ні! Так само не уявляю собі Україну без Конституції. Це те, що вкладалося роками у наше “сьогодні”. Це те, що керує нашим життям, нашими правами, але й обов‘язками. Я не уявляю сьогодні країни без цього. А Статтю 65 Конституції сьогодні виконують усі українці. І це не про обов‘язок, це про честь і гідність. Тому ця дата для мене про те, аби вкотре нагадати, що ми — нація! “Не грудка, а Земля з народом є!” – як писав мій викладач, фольклорист і депутат Верховної Ради, хто проголошував Незалежність моєї України — Степан Пушик” — поділилась думками Маріанна Атаманчук, вчителька української мови й літератури Міжнародної французької школи.
“Я, звичайно могла б розказати як у підлітковому віці тикала батькам конституцією, що я маю право на щось там, але то бздура, хоч і мила. А так — то конституція — це частина нас. Хоч у нас і модно її критикувати й міняти час від часу, але то неважливо. Важливо, що засадничі речі в ній ми таки сприймаємо серйозно: і 5 статтю про джерело влади — народ, і 2 про суверенітет і недоторканність” — говорить Ольга Погинайко, директорка київської книгарні “Смолоскип”.
“Для мене це про права, свободи й рівні можливості. Захист людини перед державою. Фундамент, на якому будуються взаємовідносини одиниці з множиною. Типу, це як базові потреби людини в їжі, сні тощо”, — ділиться засновниця “Хабу 93” Вікторія Перейма.
Сьогодні наша Конституція переживає зміни, які крок за кроком наближають нас до європейської родини. І ми щиро віримо, що жоден ворог нам в цьому не завадить.
Слава Україні, Інформатори.
Остап Микитюк
