Івана Купала доволі неоднозначне свято. Загалом воно дуже давнє і тягнеться ще з часів коли на території України панувало язичництво. Але, із плином часу воно змінило свій сенс і стало відзначенням Різдва Івана Хрестителя.
Про головні традиції цього свята, сьогодні розповідає вам Інформатор.
Зараз свято Івана Купала відзначають у ніч з 6 на 7 липня, проте так було не завжди. До запровадження григоріанського календаря це був день літнього сонцестояння — 24 червня. Пізніше, коли святковий день змістився на понад два тижні, він наздогнав християнське Різдво Іоанна Хрестителя й набув нового сенсу. Також змінилася назва — з “Купала”, свято перетворилося на “Івана Купала”.
Святкування Івана Купала завжди відбувалося на берегах річок — там ставили прикрашене купальське дерево, навколо якого водили танки й співали пісні. Пізніше топили у воді або спалювали опудало Купайла чи Марени. Марена у слов’ян — зимове божество, що морить землю холодом, а людину — хворобами та голодом. У деяких регіонах її також вважали старшою русалкою.
Після християнізації сакральні сенси свята стали заміщатися побутово-ігровою тематикою, а за радянських часів частина звичаїв взагалі зникла. Зараз свято Купала із центрального язичницького дійства, пов’язаного з культом богів, перетворилося на молодіжну розвагу.
Обов’язковими атрибутами Івана Купала вважаються:
- Вогнище
- Вінки
- Папороть
Через велике вогнище стрибали поодинці, але частіше парами. Окрім забави певної розваги це було магічним ритуалом і означало очищення. Також вважалося, що якщо закохані зможуть перестрибнути багаття, не роз’єднавши рук, їхня любов триватиме все життя.
Після втоплення чи спалення опудала Марени дівчата тікали від хлопців до води, щоб ворожити на кохання. Вони плели вінки з польових квітів, інколи лаштують до них запалені свічки й із заходом сонця починають пускати їх по воді. Поки вінки пливуть, дівчата йдуть понад річкою та співають.
Згідно з народним повір’ям, якщо вінок пливе добре й свічка горить гарно, дівчина вийде заміж, якщо він крутиться на місці — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі.
Одна з найромантичніших традицій Купала — шукати міфічний цвіт папороті, який нібито з’являється в купальську ніч. За переказами, він квітне лише одну мить у найкоротшу ніч у році. Вважається, квітку може знайти лише молодий хлопець, часто неодружений або єдиний син в родині. Через те, що її охороняє нечиста сила, квітку здобути так важко. Але якщо вдасться — щасливчик отримає дар бачити майбутнє, здібність розуміти мову звірів і птахів, зцілювати хворих, та знаходити заховані в землю скарби.
Ми також вирішили сьогодні спитати у дівчат, що вони думають про Івана Купала і як святкують чи святкували раніше.
“Як та, що цікавиться й поважає наші традиції та культуру, не можу відкидати ні християнської, ні язичницької складової Купала. Бо це — наше давнє. Без знання цього, ми — не українці.
Чи шанують і поважають наші традиції сьогодні? Так! Я приємно вражена тим, як дівчата популяризують красиві фото у вінках, як сучасна естрада оновлює старовинні пісні календарного циклу (наприклад, та ж купальська у виконанні Jery Heil). Як етно і фольк сьогодні у тренді, як рве «Євробачення» який раз поспіль, як стає модним серед молоді.
Це дуже правильно й круто, бо ж ми не можемо забути свого коріння”, — відповіла Інформатору калушанка Мар’яна Атаманчук.
“Виросла я в селі, у нас на Івана Купала були звичаї, які дещо відрізнялись від загальноприйнятих. Ватру у нас не палили й вінки не пускали. Та й папороть не шукали. Натомість саме на Івана у нас хлопці “робили збитки”: могли зняти й сховати хвіртку, могли зав’язати вхідні двері, щоб господарі зранку не вийшли. А ще у нас святили зілля, тобто букети з польових квітів: волошки, дзвіночки, звіробій, м’яту тощо. Такі ж букети вішали на чотири стіни будинків з двору. Ватру палили у Вигоді. Викладали її висотою більше аніж в людський ріст, а коли вигорала, то перестрибували через неї парами. Також у Вигоді пускали за течією річки віночки й слідкували, чий куди запливе і як довго протримається на воді”, — поділилася директорка Долинської бібліотеки Надія Кушнірчук.
А як святкуєте Івана Купала ви?
Остап Микитюк
