Калуш До сайту

Іван Мазепа: доля українського гетьмана

В цей день, 25 липня, рівно 335 років тому Івана Степановича Мазепу було обрано козацьким гетьманом. Сьогодні ми згадуємо роль цього діяча у становленні української державності та за що його помістили на 10-гривневу купюру.

Розповідає Інформатор.

Іван Мазепа, поруч з Богданом Хмельницьким, один з найвідоміших діячів козацької України. Його образ завжди носив чорно-білий характер — його сприймали або як негідного зрадника, або як великого героя. Боротьбу Мазепи росіяни вважали подобою українського віроломства, яке необхідно викоренити. Відтак біографія гетьмана покрилась новим шаром актуальності з огляду на теперішню риторику наших ворогів.

Взявши булаву у 1687 році, Мазепа поклав край періоду “Руїни”, розпочавши велику розбудову України. Гетьман став на шлях меценатства — він активно фінансував церковне і культурне будівництво, відродивши Київ як духовний центр України. Розвиток українського бароко отримав значний поштовх.

Дзвіниця Софіївського собору була побудована за кошт Мазепи

Очевидно, що Мазепі не була байдужа доля України. Розділена московією та Річчю Посполитою вона переживала чимало проблем. Ще до отримання булави Іван Мазепа виступав проти таких реалій. Він намагався донести московській владі, що “Вічний мир”, який закріплював розкол, є страшною помилкою. Попри сильний політичний тиск, гетьман скористався своїм розумом і кмітливістю, щоб вберегти Україну від остаточного зросійщення. Вже у 1702 році, скориставшись початком Північної війни та внутрішніми протиріччями у Польщі, Мазепа об’єднав обидва береги Дніпра під своєю владою.

Однак Північна війна стала не тільки можливістю об’єднати Гетьманщину, а й кульмінацією її історії. Московський цар Петро I виступив проти Швеції, тож Мазепа долучився до воєнної кампанії як васал. Проте війна знесилювала козацтво, і гетьман почав розуміти, що ціною за амбіції Петра було життя України. Єдиний вихід з цієї ситуації Мазепа побачив у переході на сторону короля Швеції Карла XII, тим самим почавши великий поворот від росії. За це рішення Мазепу піддали анафемі, звинувативши у зраді.

Наступні події всім відомі — росіяни вчинили різанину у столиці гетьмана Батурині, шведи з козаками програли у Полтавській битві, а Україна була заповнена російськими окупантами. Образ Івана Мазепи було знівечено, перетворено в однобоку розповідь про “єхидного кровожера”, що прагнув цілковитої влади для себе. Все це прискорило остаточне поневолення України.

У кінцевому підсумку гетьману Мазепі вдалось досягти своїх прагнень, але в далекій перспективі. Україна залишилась потужним культурним і релігійним центром, а українці вписали у свою міфологію лицарську боротьбу проти московських катів. На її основі, у ХІХ столітті, постала українська національна ідентичність.

У наш час росія знову намагається поневолити Україну, що лиш підтверджує вірність рішення Мазепи про розрив з москвою. Недаремно російська і радянська пропаганда так активно роздувала негативний образ українського гетьмана. Злодіяння росіян повторюються знову, і нам варто взяти приклад боротьби Мазепи, щоб ще більше впевнитись у власній.

Остап Лагойда