Насправді легше перерахувати що калушан не обурює. Але зараз трохи не про це. Сьогоднішня тема — мобілізація. Точніше, роздача повісток на вулицях, заправках, супермаркетах і т.д.. У багатьох людей така ідея працівників військкоматів викликала відверте роздратування, когось заставила боятися і бути уважнішим, а хтось вважає, що це правильно. На додаток, нещодавно у месенджері Телеграм, ще й наче гриби після дощу, почали з’являтися канали у яких підписників сповіщають, де в той чи інший час роздають повістки у рідному місті.
Інформатор вирішив розібратися з цим питанням і дізнатися що про це думають самі калушани.
Мобілізація — один з інформаційних напрямів, за якими працюють російські спецслужби в Україні. кремль зацікавлений у тому, щоб зірвати призов до лав Збройних сил і підірвати довіру до керівництва країни.
З перших днів російського вторгнення у соцмережах поширюють інформацію, спрямовану на те, щоб українці не хотіли мобілізуватися, розповідає експертка з медіаграмотності Оксана Мороз Громадському Телебаченню. Це інформаційно-психологічні операції.
“Усюди, де є тріщина, на яку можна натиснути, це роблять, а поширюється такий процес через призму особистих історій і лягає на підживлення розподілу, який робить російська пропаганда — захід-схід, бідні й багаті. Тобто Україна переможе лише тоді, коли буде батальйон із дітей депутатів та працівників Генштабу”, — пояснює Оксана Мороз.
У своє виправдання адміністратор одного з таких телеграм-каналів признався, що вирішив створити канал після того, як його знайомому вручили повістку в магазині, тож йому стало страшно виходити на вулицю.
“Є багато людей, які бояться отримати повістку дорогою на роботу чи десь у крамниці. І тим більше бояться воювати й не мають мотивації. Для таких людей створений канал. Тут ми не уточнюємо, чи це військові, чи поліцейські, і не пишемо про блокпости”, — додав він.
Також він визнав, що створив канали заради підписників. Адмін запевнив, що жодних зв’язків з російськими спецслужбами не має й особисто не знайомий з людьми, які ведуть інші телеграм-канали.
Інформатор вирішив пройтися містом і поспілкуватися з калушанами та калушанками на цю гостру тему. Ми задали усім респондентам по два запитання: “Як ви ставитесь до роздачі повісток на вулиці?” та “Чи вважаєте нормальним існування телеграм-каналів де пишуть про те, хто, де і коли роздає повістки?”.
Ось що з цього вийшло:
“Термін повістка зараз набув карального значення і мене це більше турбує ніж те, що їх роздають на вулиці. Тим паче якщо це повістка, щоб з’явитися до військкомату і пройти там медичний огляд, то можуть і на вулиці, але повістку для проходження військової служби не мають права на вулиці вручати.
Чув, що з цими телеграм-каналами багато неправдивої інформації та маніпуляцій. Тому до цього я ставлюся скоріше негативно ніж позитивно”.
Олег, 23 роки.
“Ставлюся негативно, хоч і розумію, чому це робиться. Наскільки я знаю, раніше повістки роздавали поштою. Зараз інша ситуація, тому наче це мало б бути на краще, а в результаті — ні. Мені здається, що це не ефективно хоча б в тому плані, що загнані до військкомату через силу будуть мріяти лише про те, щоб це швидше скінчилося. До телеграм-каналів теж ставлюся негативно, якщо чесно. Бо як правило у таких новинах багато фейків, недосказаностей, це трохи тригерить”.
Олександра, 26 років.
“Мені не приємно від того, що якийсь дядько ходить по вулиці й роздає повістки, на мій погляд, ліпше ту зарплату віддати на користь тим хто воює, чи організовувати якісний іноземний батальйон.
Я вважаю, що це закономірна реакція, якщо є ситуація: повістка на вулиці, то є і канал де про це писатимуть”.
Назар, 28 років.
“У повістці, як такій, я не бачу нічого поганого. Але те, що їх роздають на вулицях, чи по клубах, як штраф… це, на мою думку, гидко. Це нівелює, по-перше, вибір безліч людей, які пішли добровільно. По-друге, це просто виглядає не красиво і як спосіб залякування. В той час, як армія має бути про гордість.
Ну й існування телеграм-каналів де пишуть хто і де роздає повістки, це для мене також дивно. Крінжово. Але я розумію, що це свого роду відповідь на ситуацію. Крінж на крінж”.
Богдан, 23 роки.
“І те і те не правильно. Держава повинна мотивувати, а не стимулювати. Заплата, фах, страховка, соцгарантії, патріотизм. Роздача повісток на вулицях дискредитуюча армію практика, незаконна і тупа. Телеграм канали також рідкісна єресь. Я б встановив прозорі правила, служба має бути престижною. А телеграм канали слід закривати”.
Михайло, 34 роки.
“Якщо згідно з законом, це просто проходження мед комісії з 18 до 60,але насправді вони набирають найбільш не захищених людей.Тому я проти цього!Тим паче коли беруть людей з явними інвалідностями й абсолютно не готових воювати. В мене друг на передовій не дуже радий новачкам, пряма мова: “їх, б**ть, ніби на п’ятачку назбирали!”. Моя думка — добре що є такі телеграм-канали”.
Богдан 34 роки.
“Я вважаю, що бути Захисником України — покликання, честь й гідність, а не покарання за недотримання комендантської години, за водіння у нетверезому стані, за хуліганство. Я впевнена, що у нас є достатньо добровольців та тих, хто відгукується покликом свого серця й обов‘язку. Я не кажу, що військові — то святі, але вони десь так поряд стоять.
Тому влаштовувати полювання із повістками — це принижує тих, хто зараз на передовій.
Інший бік монети — переселенці з окупованих територій чи гарячих точок. Дуже важко спостерігати за їхнім відпочинком, хамством, навмисним приниженням україномовних водночас, коли там гинуть наші найкращі.
Тому в мене дуже неоднозначна відповідь на таке запитання. Багато механізмів та кроків у нашій державі ще не відпрацьовано. Тому набиваємо ґулі”.
Мар’яна, 31 рік
“Негативно. Хоча б тому, що це лякає людей і створює безліч чуток, надуманих історій.
Не вважаю нормою розповсюдження такої інформації. Це створює ще більше страху та негативу. Тим більше, що така інформація швидко втрачає актуальність – люди, які видають повістки, переміщуються. Тобто “користі” ця інфа несе вкрай мало, а ось хвиля “залякування” котитися довго і з кожним разом обростає новими вкидами та домислами”.
Наталія, 37 років.
Остап Микитюк
