Верховна Рада України у першому повторному читанні підтримала законопроєкт №2693-д “Про медіа”. ЗА — 233 народних депутатів.
Розповідає Інформатор з покликанням на Верховну Раду України.
Головною ціллю документа є приведення медійної системи України у відповідність до норм Європейського Союзу, тим самим будучи євроінтеграційним законом. Зокрема:
- введення термінів “європейський продукт”, “європейська студія-виробник”, “національний продукт”, “незалежна студія-виробник”;
- посилення процедури захисту авторських та суміжних прав;
- забезпечення прозорості медійного ринку;
- розширення гарантій захисту дітей від шкідливого контенту;
- підсилення незалежного регулювання медіа тощо.
Рання версія законопроєкту витала в українському повітрі ще з 2020 року. Вже тоді він викликав чимало дискусій з боку українських медійників. Його прийняття тепер теж викликало неоднозначні реакції.
Наприклад, громадський рух “Відсіч” опублікував заяву з критикою декількох пунктів законопроєкту. Серед недоліків документа представники організації бачать наступне:
- зменшення ролі українського радіоконтенту на 10%;
- ускладнення процедури внесення артиста у “чорний список” (в тому числі з росії);
- відміна заборони на поширення російськомовного контенту та обмеження відповідної цензури тощо.
Діячі громадського руху стверджують, що новими “лазівками” перш за все скористаються ті медіамагнати, які симпатизують російській та російськомовній культурі. Однак такі зміни передусім стосуються взаємодії європейського та українського медіа та лібералізації останнього. Схожої думки дотримується і громадський активіст Сергій Стерненко. На його думку, нововведення не несуть катастрофічної шкоди для українського медіаполя, втім перед другим читанням законопроєкт слід доопрацювати.
Остап Лагойда
