Спеціально до Дня запізнень ми запізнились, а вам не радимо.
Ділиться Інформатор.
Цей чудовий день святкують у всьому світі 5 вересня, себто вчора. Саме вчора можна було запізнитись, і на тебе за це не накричать, або накричать, але не голосно. Попри те, що пунктуальність є рисою відповідальної, серйозної людини, багатьом часто не вдається прийти вчасно на зустрічі, навіть на ті, від яких залежить їхнє майбутнє. Вірогідно, що наявність цього свята не змусить вашого боса біситись менше, але спробувати варто. А ще краще — зовсім не запізнюватись.
Інформатор спитав людей, які нікуди не спішили, чи запізнюються вони і куди найчастіше:
“Це було літо, субота, 11 година дня. Я мала йти на танці, вже трохи запізнювалась, тому довелося сісти на автобус. Я так не любила ті танці, що не дуже то й хотілося там з’являтись, тож я вирішила що буде хорошою ідеєю поспати в автобусі. Тоді я вперше проїхала ціле коло, ні про що не жалію”, — Софія.
“Я сам стараюся ніколи не запізнюватися, а якщо і таке трапляється, то я намагаюся попередити людину завчасно, щоб уникнути неприємних ситуацій. Тому пунктуальність дуже важлива для мене”, — Олег.
“Я ніколи не запізнююся, я пунктуальна і відповідальна людина, це інші люди інколи приходять надто рано. Я, як королева Великої Британії — приходжу вчасно”, — Корнелія.
“Я взагалі дуже пунктуальна людина. Це навіть не робоча ти дружня потреба, це риса характеру. Раніше я міг собі дозволити спізнитись, наприклад до школи. Але я подорослішав, на відміну від багатьох. Якось я прийшов на побачення, прочекав 3 години, а дівчина так і не прийшла. Потім вона мені написала, що прийшла завчасно, побачила мене і пішла додому, бо не сподобався. Після того я добре вибираю з якими людьми йти на зустрічі, а яких краще уникати”, — Остап.
А чи запізнюєтесь ви? Пишіть нам у коментарях!
Остап Лагойда
