“Сам посплю, а іншим не дам” — чи допомагають ліки проти храпу?

Храп, мабуть, зруйнував не одні романтичні стосунки. Когось, навіть, змусив зрештою прийти до “вухогорлоноса” й попросити допомоги у вирішенні цієї “музичної” проблеми. А якщо серйозно, то причиною храпу може бути що завгодно: проблеми з серцево-судинною системою, з дихальними шляхами, з зайвою вагою і навіть моральне самопочуття. 

Інформатор дізнавався, як боротися з хропінням та ділиться з вами порадами, посилаючись на The Pharma Media.

По-перше, варто розуміти, що хропіння не слід ігнорувати, оскільки воно буває не лише первинним, а й розвивається як симптом порушення дихання уві сні.

Хропіння часто вважають синонімом синдрому обструктивного апное уві сні, але це різні речі: другий є окремим діагнозом. До того ж апное поширене в 10 разів рідше, ніж хропіння, і ліків у другому випадку пропонується доволі більше.

Хропіння – звук, що генерується вібрацією мʼяких тканин та повітрям, що проходить через звужені під час сну верхні дихальні шляхи. Серед дорослих це явище поширене з частотою не більше 10-35%.

Який механізм дії ліків проти хропіння?

Асортимент ліків проти хропіння (переважно спреї) досить великий. Якщо вірити заявам виробників, такі спреї діють так:

при попаданні на слизову оболонку ротоглотки збільшують напругу мʼязів мʼякого піднебіння, що підвищує його еластичність і пружність.

В результаті при диханні уві сні знижуються вібрації мʼякого піднебіння, які є фактором розвитку хропіння.

Деякі з таких ліків здатні (як запевняють виробників) і більше: крім усунення настирних звуків, вони також забезпечують профілактику апное уві сні (тобто фактично гіпоксії). Інші допомагають засинання або навіть “налаштовують” глибокий і якісний сон. Механізм цих двох ефектів до ладу не пояснюється і не підтверджується даними клінічних досліджень.

Проте фахівці визначають хропіння як “звукове явище, яке генерується вібрацією мʼяких тканин верхніх дихальних шляхів під час сну”. Тобто зона дії будь-якого препарату від хропіння не повинна обмежуватися заявленими “мʼязами мʼякого піднебіння”, вони повинні забезпечувати більш серйозну вентиляцію. Набряклість слизових оболонок, спазм гладкої мускулатури гортані – важливі, проте не єдині патогенетичні чинники, задіяні у розвитку хропіння.

“Ефірні” продукти: склад ліків проти хропіння

Час провести побіжний аналіз складу таких препаратів. Здебільшого вони “натуральні” – створені на основі різних лікарських рослин. Наприклад, є така композиція: олії абрикосової та виноградної кісточки, екстракти деревію, кориці та гвоздики, евкаліптова, лавандова та оливкова олія… Відразу і не здогадаєшся, що йдеться про препарат, що позбавляє хропіння.

Або ось склад ще одного спрею від хропіння: ефірні олії перцевої мʼяти, гаултерії, а також ментол та евкаліптол.

Як заявлено, вищезгадані інгредієнти “проявляють обволікаючу дію за типом природного мастила”, що “запобігає вібрації стінок глотки”. Олія гаултерії стимулює і тонізує слабкі мʼязи мʼякого піднебіння та піднебінного язичка. Препарат в цілому має протизапальний, анестезуючий, антисептичний та тонізуючий ефект на слизову оболонку ротоглотки та мʼяке піднебіння. Тільки це не підтверджується жодними дослідженнями, хай навіть проведеними на пострадянському просторі.

Деякі спреї містять гліцерин та рослинні олії, що допомагають знизити набряклість слизової оболонки при респіраторних інфекціях. Але у разі застуди хропіння – симптом тимчасовий, практично швидкоплинний, а не первинний.

Не розпилюйтеся: вчені поки ще не знайшли дієвих ліків проти хропіння

Тож чи варто розглядати спреї як варіант допомоги людям, які намагаються позбутися хропіння? На це питання медичні фахівці дають однозначну і негативну відповідь у роботі.

Індивідуальний підхід

Враховуючи явну поширеність цієї проблеми та повʼязані з нею супутні захворювання, західні фахівці останнім часом відносять хропіння до частини симптомокомплексу, який отримав назву “порушення дихання уві сні” (sleep-disordered breathing, SDB).

Важливо, що запропоновані варіанти лікування SDB не передбачають медикаментозну терапію, йдеться здебільшого про консервативні підходи: зниження ваги, відмова від куріння та вживання алкоголю; нормалізація режиму сну.

Серед радикальніших втручань, які можуть бути рекомендовані пацієнтам із серйозним погіршенням якості життя або ризиком ускладнень, – механічні пристрої (в т.ч. так звані назальні розширювачі) та ринопластика. Стратегії лікування мають бути персоналізовані та точно відповідати фенотипу хропіння.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com.