Ми, люди — різні. У нас різного кольору шкіра та волосся. У нас різні переконання та віра. Ми кохаємо різних людей або взагалі не кохаємо нікого. Толерантність у 21 столітті стала синонім до терміну “сучасна людина”. Проте, якщо дорослі здатні самостійно дійти до розуміння інших людей, то що робити дітям? Як їм навчитись бути толерантними?
Інформатор розповідає вам про підбірку мультфільму від психолога Юлії Ворман.
1. “Подарунок” (2015, Німеччина)
Зворушливий короткий анімаційний фільм про підлітка і дуже особливого цуцика, який створили на основі коміксів бразильського художника Фабіо “Коали” Кавальканті аніматори Якоб Фрей і Маркус Кранцлер. Виграв десятки міжнародних призів і допоміг молодим аніматорам отримати роботу у студіях “Піксар” і “Дісней2.
2. “Каструлька Анатоля” (2014, Франція)
Головний герой мультфільму — хлопчик на ім’я Анатоль. Він зовсім несхожий на однолітків, і ця разюча відмінність полягає в червоній каструльці, що міцно прив’язана ниткою того ж кольору до руки хлопчика. Цей атрибут, що незмінно супроводжує всюди нашого героя, приковує погляди перехожих і викликає глузування.
Не дивно, що дивний хлопчина дуже самотній. Замість друзів його всюди супроводжує зграя бродячих собак, яких приваблює гуркіт посудини, що волочиться по тротуарах. Випадкові перехожі лякаються цього звуку і посилають слідом за Анатолем прокляття. Божевільний хлопчик не знає радості і не вміє веселитися, як його однолітки.
Батьки його однокласників забороняють своїм дітям спілкуватися з дивакуватим хлопчиськом. Та й самі хлопці намагаються обминати його. А згодом за ним і зовсім закріплюється репутація безумця, що робить хлопця ще нещаснішим.
З того часу він не прагне заводити знайомства і намагається від усіх відгородитися. Цю нещасну дитину не зустріти на спортивному майданчику, ковзанці чи дворі. Він живе у своєму особливому світі та нікого в нього не пускає. Але якось все змінюється, в житті хлопчика з’являється справжній друг…
3. “Струни” (2014, Іспанія)
Красива історія про толерантність, рівність, солідарність, дружбу і дитячу мудрість, якої варто повчитися навіть дорослим.
Мультфільм «Струни» («Cuerdas») був нагороджений премією Гойя за кращий короткометражний анімаційний фільм. Його творець, Педро Соліс, хотів звернути увагу на важливість інклюзивної освіти.
4. “Тамара” ( 2013, США)
Цей зворушливий короткометражний мультфільм розкаже про дівчинку Тамару, яка мріє стати танцівницею. Вона танцює під звуки музичної скриньки, не помічаючи нічого навкруги. Але чому так засмучується мама, коли бачить це? Виявляється, Тамара зовсім не чує музику.
5. “Секрет Маела” (2014, Франція)
Автори цього мультфільму хотіли пояснити не лише дітям, а й дорослим тему ставлення до людей із синдромом Ангельмана. Щоб оцінити тонкість цього фільму, його варто подивитися кілька разів.
6. “Мій братик з Місяця” (2007, Франція)
Цей анімаційний фільм створив Фредерік Філібер, батько хлопчика-аутиста. Автор поділився своїми переживаннями та ідеєю:
“Коли ми зрозуміли, що в нашого сина проблеми, педіатр направив нас у центр психічного здоров’я, в якому ми, батьки, почали проходити сеанси психоаналізу. Ми стали шукати інші рішення щодо догляду за хворими дітьми в лікарнях і вдома. Паралельно ми вирішили створити фільм. Це був спосіб розказати невелику історію, щоб говорити про проблему аутизму у зрозумілій формі. Цей фільм можуть дивитися всі: батьки, спеціалісти, ті, для кого аутизм не значить нічого. І ті, хто в житті стикнувся із цим”.
Мультики — це чудово, проте чи достатньо цього дитині, щоб стати толерантною? Про це ми запитали калуську психологиню Христину Бідонько.
“Стереотипи та упередження — річ набута. Протягом дорослішання, діти вчаться розрізняти, хто “свій”, а хто “чужий”, що таке добро/зло, яка поведінка є правильною, яка ні. Велику роль у такому навчанні відіграють дорослі, які є для дитини авторитетними (батьки, дідусі/бабусі, вчителі), ровесники та суспільство загалом. Важливо, щоб ці всі елементи працювали злагоджено. До прикладу — у школі дітям розповідають про те, що чоловіки та жінки рівні у своїх правах; і вдома в дитини обоє батьків поважають одне одного, ділять обов’язки.
Коли в близькому оточенні дитини немає великої расової/гендерної різноманітності, то на допомогу можуть прийти мультики та фільми. Тоді, побачивши в умовних Копанках чорношкіру людину, малюк не злякається і не припише цю людину до категорії “чужий”. Тобто дитина розумітиме, що це така сама людина (цінна, гідна поваги), просто з іншим кольором шкіри.
Відповідаючи на ваше запитання, так, перегляд фільмів або мультфільмів здатен допомогти розвинути толерантність у дітей. Однак без позитивного підкріплення від оточення дитини, ідеї, передані мультиком, не “приживуться””, – розповіла психологиня.
