Калуш До сайту

Ядерний наплічник: як скласти і скільки це коштує | Перша серія

На наше покоління випало дуже багато випробувань — Чорнобильська трагедія, Революція на граніті, розвал Радянського Союзу, дефолт, лихі 90-ті, апокаліпсис 2000-го, Помаранчева Революція, світова валютна криза 2008-го, кінець світу 2012, Майдан, початок війн з росією, пандемія коронавірусу, а повномасштабна війна, а тепер ще і ядерна загроза. В цікаві часи живемо, правда? Тепер до тривожної валізки кожного українця/українки, додалася ще одна — ядерна.

Інформатор нехотячи (бо до останнього сподіваємось, що цього не станеться) дізнався, що повинно у ній знаходитися та як діяти, якщо ядерний вибух стався неподалік.

Насправді при ядерному ударі є висока ймовірність вижити (усе залежить від того який це буде удар: повітряний, земний чи підземний). Навіть якщо ви знаходитесь дуже близько до епіцентру, у вас 99 шансів зі ста, що ви не загинете. Не загинете, якщо матимете ядерний наплічник і чітко слідуватиме правилам. Не слід забувати й про уже звичайний “тривожний”, який у нас завжди напоготові.

Отже, що повинно бути у “ядерному” наплічнику:

Усе подане нижче з розрахунку на людину, якщо не вказане інше. Також всі речі треба запакувати або в поліетиленові пакети, або тримати в оригінальній запечатаній упаковці. Це важливо!

Усе це виглядає приблизно отак (тільки скотч не помістився на світлину):

Ми пройшлися містом у пошуках усіх пунктів, щоб спробували зібрати такий наплічник. Нам майже вдалося. Найважче у Калуші знайти лічильник Гейгера і компас. Найлегше — видрукувати карти місцевості на найближчому принтері й знайти у власній шафі дві пари міцних штанів.

Дещо доведеться таки дозамовити в інтернеті.
Якщо рахувати по мінімальній вартості кожного пункту, то виходить наступне:

Дощовики вам обійдуться у 190 грн, бахіли в межах 20 грн, сміттєві пакети в районі 50 грн, респіратори близько 80 грн, армований скотч – 100 грн, господарські рукавиці — 240 грн, окуляри — 70-100 грн, серветки 105 грн, ацетон в межах 20 грн, вода — 40 грн, хороший бюджетний компас коштуватиме 200 грн, лічильник Гейгера — 2000 грн і простенький радіоприймач на батарейках — в межах 500 грн.

Тобто сума складе приблизно 3 700 грн.

Ціна кусається, але коли мова йде про збереження життя — гроші, не головне.

Що далі?

Після оповіщення про ядерну небезпеку (існує 99% ймовірності, що про неї сповістять), хапаємо ядерний і тривожний рюкзаки й ховаємось у найглибший підвал чи діру, яку можемо побачити й залізти туди. Якщо вас застало на вулиці — лізете у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі. Вимикаємо телефон, виймаємо всі метали й електроніку з кишень. Лягаємо на підлогу, обличчям вниз, очі затуляємо долонями.

У глибокому підвалі, наприклад, на -2, -3 поверсі й далі, ядерний удар можна пережити навіть в епіцентрі, якщо підрив буде повітряний. Тому говорити, що епіцентр — це 100% смерть все ж не варто. І ховатися треба завжди, навіть якщо ви раптом знаєте, що у ваш район точно летить “ядерка”.

Удар, вибух… чекаємо, коли все відшумить і стихне, тобто пройде ударна хвиля і починаємо евакуацію. Якщо вас не завалило і при вас ядерний рюкзак, тоді діємо далі по плану:

Вмикаємо детектор, міряємо фон. Все, що вище 100 мкР/год — це вже не добре. Але у нашій ситуації це прийнятно, можливо буде і вище.

І пам’ятайте: спочатку одягаємо захист, а потім дозиметри й все інше.

Сподіваємось, що і справді це усе нам не знадобиться. Але, як кажуть в народі — попереджений, значить озброєний.

У наступній серії (завтра) ми розповімо, які види ядерних ударів існують, і який план дій при кожному з них.

А наразі вимикаємо паніку, віримо у ЗСУ (а тому не забуваємо донатити їм на перемогу).

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com.

Остап Микитюк