Ядерний наплічник. Друга серія: Зони, види і важливі фактори ядерних вибухів

Світ сьогодні на гострих ножах. Скажений диктатор присвоює собі українські землі, тим часом Президент України скликає РНБО, а США і НАТО готують якісь безпрецедентні заяви. Світ наче збожеволів. Але, поміж цього всього сподіваємось, сьогоднішня стаття вам ніколи не знадобляться, дорогі читачі.

Проте Інформатор ділиться важливою інформацією, яку варто знати у разі ядерних атак з боку росії.

Ядерні бомби великої потужності, на щастя, в Україну ніхто не буде кидати. Проте, може бути застосована  тактична ядерна зброя. Мається на увазі —  заряди малої потужності, від 0.5 до 50 кілотонн (для порівняння: потужність бомби, що скинули на Хіросіму, становила 15 кілотонн). Куди, як і коли будуть завдаватися удари — це ми зараз обговорювати не будемо, бо не знаємо. Але спробуємо змоделювати удар недалеко від нас.

Які варіанти ядерного вибуху існують?

• наземний: бомба падає на землю і підривається на її поверхні. Плюс: земля сильно поглинає енергію вибуху і сильно зменшує радіус руйнувань. Мінус: дууууже брудний вибух із величезним викидом радіоактивного пилу та ізотопів, сильне зараження місцевості.
• Повітряний: підрив на висоті 500-1500 м над землею. Плюс: суттєво менше зараження, але й мінус — більші руйнування, адже ударна хвиля набирає розмаху. Це типовий варіант, яким завдають удар ЯЗ.
• Підземний: ракета/бомба заходить на 50-150 м під землю і там детонує. Плюс: незначні руйнування на поверхні, мінус — дуже багато зараження у місці удару і тотальне руйнування підземних комунікацій (кабелі, трубопроводи, тунелі) у значному радіусі.
• Висотний: підрив на висотах від 10 км. Мінус: сильний електромагнітний імпульс, який підсмажить ВСЮ електроніку у значному радіусі, плюси — незначне забруднення, хоч досить рознесене по площі, та відсутність руйнування. І як бонус — полярне сяйво.

Які зони має ядерний вибух?

• епіцентр: це власне сама точка підриву боєзаряду і також радіус 1-1.5 км від нього. Виживання в епіцентрі без перебування у захисних спорудах практично неможливе, а все живе очікує миттєва смерть за умови наземного та повітряного вибухів.
• Зона руйнувань: до 5 км від точки підриву. Залежно від близькості, це від напівзруйнованих будинків до вибитих вікон. Виживання дуже високе, якщо не знаходитися на відкритій місцевості.
• Зона радіоактивного забруднення: залежно від вітру, погоди та інших факторів атмосфери й рельєфу ця зона можна становити від 8-10 км до 20. Слід зазначити, що рівень забруднення може бути досить малий залежно від типу заряду і висоти підриву.

У ядерного вибуху також є так звані уражуючі фактори:

• світлове та радіо випромінювання, зокрема рентгенівське та гамма. Виникає у момент самого вибуху і триває до кількох секунд. Вплив на людину: у зоні епіцентру — миттєва смерть, у зоні руйнувань — опіки відкритих ділянок тіла і сліпота (як правило, тимчасова), у зоні забруднення — відчуття тепла на шкірі.
• Ударна хвиля. Вибухова хвиля, що спричиняє основні руйнування. Вплив на людину такий же, як і ударна хвиля від конвенційних бомб. Рухається зі швидкістю звуку.
• Електромагнітний імпульс. Неймовірно інтенсивний потік заощаджених частинок (електрони або більш відоме як бета-випромінювання) створює величезне змінне електромагнітне поле тривалістю кілька мілісекунд. Для людини небезпеки не несе, але для електроніки має руйнівний ефект через явище зворотної індукції, коли у всіх провідниках починає струм, який просто спалює їх. Для металевих стовпів і мостів це не відчутно, а от для тонких кабелів та майже всієї електроніки це фатально. Не діє, до речі, на оптоволокно і більшість радіоламп. Тому є шанс, що стара дідівська радіола переживе ядерний апокаліпсис
• Радіоактивний пил та опади, відомий також як radioactive fallout або просто fallout. Це не прореагований плутоній, радіоактивні ізотопи, що утворилися при розпаді, та матеріали, які не були радіоактивними, але при дії на них гамма ти рентгенівського випромінювання такими стали. Ймовірно, це навіть більш деструктивний фактор, ніж ударна хвиля, через довготривалий вплив. Вплив на людину: поступове ураження організму у випадку проникнення в тіло. Ефект помітний лише у середній та довгій перспективі, якщо звичайно ж ви не пішли збирати залишки бомби відразу ж в сам епіцентр за 5 хв після вибуху. Ефект цього фактуру може тривати від кількох годин до кількох десятків років.
• Радіоактивний дощ. Через збурення атмосфери перепадами тиску через годину-дві починаємо конденсація вологи і починає падати брудний дощ. Каплі цього дощу дико радіоактивні й контакт з ними може призвести навіть до гострої променевої хвороби. Саме радіоактивний дощ відповідальний за більшу частину жертв атаки на Хіросіму.

Від кожного фактору є свої методи захисту. І ви будете здивовані, але ці методи захисту випробували практично на атомних полігонах у 50-60х, поки ті експерименти не визнали негуманними й лавочку не прикрили.