Різноманітність музики завжди вражала Інформатора. Якщо вірити сервісу Bandcamp, щохвилини виходить мінімум 50 музичних альбомів і синглів у різноманітних жанрах. Музика — безкінечна і вічна, як вампіри, і це не може не викликати захват.
Читайте, слухайте та насолоджуйтесь! Для цього — тицяйте на виділені тексти.
Виняткове творіння
До Гелловіну люди ставляться по-різному. Хтось відчуває творчий запал і біжить шити чудернацькі костюми, хтось ходить довкола, перехрещуючись та волаючи про надлишок “сатаністів”, а хтось дивується з поведінки перших двох. Хай там що, Гелловін, разом з європейською культурою, доліз і до нас, нагнітаючи жаху. Інформатор з тих поціновувачів Дня усіх святих, які в останню ніч жовтня всідаються на дивані, включають класичні фільми жахів, або прослуховують шедеври готичної музики.
Чи стане шедевром новий альбом американського рок-гурту “Palaye Royale” — час покаже, але послухати його можна вже сьогодні. Попри вкрай вдалий час виходу, платівка, як і самі хлопці, до готики мають опосередковане відношення. Їхній стиль і музика ближчі до глему — модного у 1980-х роках стилю, який відродився завдяки “Maneskin” та їхньому тріумфу на минулорічному Євробаченні. Саме у 2021 році сьогоднішні зірки розквітли найбільше, хоч як бойз-бенд вони існують вже 14 років.
“Давай, зроби мій день. Лови кайф на моїх помилках, дай мені більше скарг. Ти справжній, а я підробка. Я радий бути боксерською грушею для тебе”, — з усієї горлянки реве вокаліст Ремінгтон Лейт у пісні “Punching Bag”.
Тема добровільних страждань, садомазохізму та внутрішньої пустоти зустрічається у сучасному глем-році доволі часто. Прийняття себе, відкинення суспільством, боротьба з внутрішніми демонами — речі, які завжди переходять з покоління у покоління та зароджують у горлах творчих людей музичний протест.
“Вони кажуть, що краще згоріти, ніж повільно тонути. Але я не хочу помирати сьогодні. Ми зірки, позбавлені життя, що сяють у темряві. У всіх є підліткові шрами — визначення того, хто ми є. Не дозволяйте нікому зламати вас, навіть якщо вони хочуть змусити вас погасити світло”, — потужно висловлюються хлопці у пісні “Lifeless Stars”, розвиваючи тему недоброзичливого суспільства та боротьби.
Там, де готи романтизують смерть і жертовне кохання, глем-рокери зринають на поверхню, тягнучи за собою тисячі слухачів, які опинились на дні у свій найтемніший час.
Звуки з темних глибин
The Oh Hellos — Through The Deep, Dark Valley
Ще кілька десятків років тому ремастери старих платівок були звичною справою. Технічні можливості для створення музики лиш розвивались, хоч і стрімкими темпами. Тож записи, які здавались якісними на момент виходу, для досвідченого вуха сучасного слухача вже не такі й милозвучні (навіть коли справа стосується тяжкого металу). Але буває й таке, що модерний музикант чи гурт творить своє мистецтво в обмежених умовах: без необхідного приміщення, обладнання і персоналу.
Це ж стосується техаського фолк-рок гурту з Техасу “The Oh Hellos” та їхнього дебютного альбому 2012 року. Тайлер і Меггі Хіс, брат і сестра, знайшли у собі сімейний талант до музики, зайняли крісла продюсерів та дали крила своєму першому творінню, яке пустило їх у світ шоубізнесу. Щоправда, у гору грошей їх не пустили, бо на них чекав інший шлях, крізь глибини і темну долину.
Замість шаленого комерційного успіху до них прийшла слава гурту, який показав світові, що створювати і поширювати музику в народ можна без складних і обтяжливих договорів з лейблами. Просто зберіть людей, яким подобається музика та які хотіли б її грати, та пробуйте-пробуйте-пробуйте. Рецепт простий, але далеко не в кожного вистачило духу втілити його в життя.
Наступні альбоми цього чарівного дуету принесли їм ще більше популярності, але саме перший дав цьому початок, тож часто музикантам хочеться до нього повертатись. Так сталось і цієї п’ятниці, коли “The Oh Hellos” перевипустили свою стару платівку, покращивши звук та в цілому освіживши реліз. Отже, старі слова прийняли нові одежі.
“Я спав у саду, коли вперше побачив тебе. Він занурив мене глибоко, глибоко під землю, щоб могти працювати. І, як світанок, ти розбив темряву, і вся моя земля затряслася. Я спав у саду, коли побачив тебе. Кістки моїх кісток і плоть моєї плоті, нарешті”, — співається у пісні “Like the Dawn”, що наче розповідає історію створення Адама і Єви та їхнього кохання.
Релігійні теми для консервативного півдня США — це класика у фолк-музиці. Проте брат із сестрою підходять до старих сюжетів з новими ідеями, додаючи неймовірно красиві метафори для тіл і душ персонажів.
Цікаво, що метафоричний огляд християнської моралі майже непомітно пронизує увесь альбом. Одною з таких метафор є референс на творчість Клайва Льюїса, а саме його культової серій книг “Хроніки Нарнії”, настроєм якої просякнута музика усієї платівки.
“Брате, вибач мені. Ми обидва знаємо, що я один винен. Тому що коли я побачив своїх демонів, я їх добре знав і вітав. Отче, змилуйся. Я знаю, що я заблукав, тому що коли я побачив своє відображення, це був незнайомець під моїм обличчям. Але я прийду, бо коли я торкаюся води, мені кажуть, що мене можна звільнити”, — емоційно виконується пісня “The Lament of Eustace Scrubb” з очевидним покликанням на Юстаса Скраба — одного з центральних персонажів кількох книг про казкову Нарнію.
Творчість Тайлера і Меггі — душевна, повна життя і оптимізму, глибока у віршах і зворушлива у музиці. Наче сонячний світанок восени.
Всякого потрошку
На завершення тримайте добірку окремих пісень від нашої редакції:
- HVOB — Capture Casa
Цікава електронна поп-композиція з неочікуваними поворотами у звукових рішеннях та до сліз журливою історією про токсичні стосунки. Лірична героїня пісні переживає важкий біль через своє почуття, що відобразився у гострих ударних партіях. У своєму розвитку твір тримає у постійній напрузі, ніби драматичний трилер без картинки.
- Saltatio Mortis — Kaufmann und Maid
Черговий витвір німецького метал-гурту, що затягує своїх фанатів до світу Середньовіччя. По наповненню пісня — класична балада, яку можна радісно співати у затишних і не дуже тавернах. Текст розповідає про незвичну історію кохання купця і покоївки, ні більше, ні менше. Композиція в мить переносить слухача у європейську давнину, коли ель був смачнішим, а свічки світили яскравіше.
- Мертвий півень — Б’ютіфул Карпати
Річ, що вже стала класикою, знову повертається у плейлисти. Унікальний стиль “Півня” поєднав у собі українські мотиви та необмежене поле експериментів із західними блюзом, джазом і фолком. Щодо сенсу цієї пісні, то існує кілька точок зору. Інформатор не буде ділитись своєю, аби не зіпсувати вражень від першого прослуховування. Але ви обов’язково напишіть, про що цей твір насправді.
Слухайте музику інших, створюйте свою, підтримуйте музикантів, підтримуйте себе!
Остап Лагойда
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com.
