Як працює енергетика? Що робить росія, щоб знищити нас, коли бомбить електростанції? Навіщо економити електроенергію? Про це та інше роз’яснюємо у матеріалі.
Розповідає Інформатор з посиланням на українського діяча Марка Савчука.
Почнемо з того, як працює енергосистема.
Найголовніший факт: : система генерує рівно стільки, скільки споживає вся країна. У цьому і є складність: якщо загальне навантаження по країні 15 000 МВт, значить стільки ж вся генерація і має виробляти просто зараз.
На картинці нижче ви бачите сезонність споживання за 2018-2019-2020 роки. Там є рівень, нижче за який споживання не опускається. Назвемо його базовим. Базове споживання класно можуть закривати атомні електростанції.
Атомні електростанції мають і плюси, і мінуси:
- Їхня найголовніша перевага — вони генерують багато і дешево. Це найдешевша електроенергія в Україні.
- Їхній найголовніший недолік — не можна швидко змінювати обсяг генерації (на графіку нижче зображення споживання за 1 день і згідно з ним АЕС мають постійне навантаження). Такі електростанції взагалі люблять, щоб “раз виставили проєктну потужність і забули про неї”. Тому АЕС ідеально підходить для задоволення “базового” споживання країни.
А як зробити, щоб графік генерації “рухався” за графіком споживання? Диспетчер, що керує мережею, це точно знає заздалегідь. Він прогнозує, яке саме буде споживання на основі історичних даних і прогноза погоди. Для цього є так назва “маневрова генерація”.
Теплоелектростанція ж навпаки може як збільшувати, так і зменшувати кількість генерованої електроенергії. Її основне паливо — це вугілля та газ.
Є ще ТЕЦ — Теплоелектроцентраль. Вона генерує, як електрику (як і ТЕС), так і гарячу воду. ТЕЦки “активуються” взимку, коли починається опалювальний сезон.
У цій грі є ще енергомережі, тобто “Укренерго”. Ця компанія в Україні управляє всіма мережами (наказує всім обленерго та генерації, що робити). Завдання головного диспетчера країни — відповідати за цей “баланс” виробництва, передачі і споживання електроенергії по всій країні, 24 години на добу, 365 днів на рік. Отже, як тільки генерація “виробила” електроенергію, її потрібно “передати” споживачеві. Це робиться через мережі.
Мережі бувають різних класів напруги. Умовно кажучи, чим вище клас напруги, тим більше електроенергії може передати така магістраль із меншими втратами. Хорошою аналогією буде “широкий автобан” для електрики.
Тобто, якщо є десь область “великої генерації” та область “великого споживання”, їх вигідно з’єднати 750 кВ лінією.
Окрім цього (для передачі енергії по всій Україні), ми використовуємо ще мережі 330 кВ, а також кілька ділянок по 220 кВ (далі на локальному рівні потужність падає ще нижче). Чим вище напруга — тим більше можна передати.
Що робить росія, щоб знищити нас, коли бомбить електростанції?
Нагадуємо, що “генерувати електроенергії потрібно стільки, скільки споживаєш”. Тому є дві точки для наведення російських ракет, які можуть знищити нашу систему:
1.Трансформаторні станції біля атомних електростанції. Особливо ті самі 750-ті, тому що їх практично неможливо відремонтувати (бо трансформатори на 750кВ роблять лише рф, країни Середньої Азії і Запорізький Трансформаторний Завод).
Чому? Якщо росія знищить трансформаторну станцію, то вона переходить у аварійну зупинку, що дуже не бажано для АЕС. Цей вид електростанцій не розрахований на регулярні аварійні зупинки. Кожна така “заминка” сильно знижує ресурс АЕС.
2.Ключові транспортні вузли. Образно — найбільші “перехрестя” енергомережі. Як бачите, мережа являє собою “павутиння”, де все пов’язано. При ураженні кількох вузлових підстанцій одночасно, система перейде в жорсткий перекіс областей (де або генерується занадто багато електроенергії, або споживається значно більше, ніж виробляється), що викличе автоматичне відключення генеруючих потужностей або навантаження.
У критичні моменти всією мережею управляє складна автоматика, що може відстежити зміни у напрузі дуже швидко. Щоби не трапилася аварія та обладнання не було пошкоджене при стрибку або при швидкому обвалі напруги, вона просто все вирубає.
Таким чином, знищивши кілька вузлових електростанцій, можна спровокувати каскадний блекаут, коли на якийсь час “вирубається все”.
Саме з цією метою рф і б’є ці два типи цілей! Довбе методично і масово. З 10 жовтня було щонайменше 6 хвиль, дві з них — масові (а саме, 10 і 31 жовтня було випущено близько 100 і 50 ракет відповідно).
Що нам з цим робити?
В історії обстрілів енергетичної інфраструктури є 3 ключові показники:
- Кількість ракет, що влучили в ціль. Наша мета — не допустити якомога більше ракет до влучання. Це завдання ППО та наших ЗСУ.
- Захист трансформаторів, якщо ракета потрапляє “десь поруч”. Тобто потрібно забезпечити додатковий фізичний захист від уламків.
Наразі наші енергетики “обкладають” трансформатори різним захистом від уламків. Як мінімум у кількох випадках така тактика вже дала плоди. Тобто, навіть коли ракета пролітає і падає умовно за 100 метрів від трансформатора, вдається відбутися порівняно невеликим ремонтом. - Ремонт. Ракета потрапила в ціль, відбій тривоги: вражені цілі критичної інфраструктури буквально обплітають ремонтні бригади (справжні герої), які намагаються відремонтувати якомога швидше.
Нам дуже щастить, що росія не може здійснити одноразовий запуск 160-200 ракет. Навіть, якщо врахувати, що ми можемо збити “переважну більшість” ракет, то ті 15-20, що долетіли, могли б завдати істотної шкоди нашій енергетичній системі та спричинити блекаут більшості системи, яку довелося б “піднімати” кілька днів.
Нам також щастить, що росія не може робити тривалу хвилю обстрілів два дні поспіль. Ефект був би той самий. За день ми не встигаємо відремонтувати те, що вони зруйнували. Якщо наступного дня прилетіло би ще 50-60 ракет, велика ймовірність, що мережа б впала.
Загалом, завдання перед керівництвом країни полягає в тому, щоб розробити таку систему оборони та ремонту інфраструктури, щоб ми стабільно могли “ремонтувати швидше, ніж вони руйнують”.
Наскільки реально створити систему “ремонтувати швидше, ніж росія руйнує”?
Принаймні після обстрілу 10-го числа, Президент провів нараду з послами G7. За результатами зустрічі було оголошено значні додаткові постачання ППО. Також країни Євросоюзу погодилися надати різне електрообладнання (включаючи трансформатори), які дозволяють нам ремонтувати підстанції НАВІТЬ у разі прямого влучення. Проте варто уточнити, що навіть, якщо нам точно привезуть те, що треба, то ремонт займе місяці.
Чому просять економити?
Оскільки б’ють по підстанціям, то вражається насамперед здатність передавати електрику. Це означає, що “пропускна спроможність” системи обмежується. Саме тому ми й бачимо такі потужні відключення. До прикладу: ми споживаємо 15к МВт, а мережа може пропустити лише 10к МВт. Отже, когось доводиться постійно вимикати.
Кілька порад щодо відключень:
- краще прати речі вночі, бо після 23:00 споживання починає зменшуватись,
- коли дали світло, не вмикайте все відразу, бо різкий стрибок споживання може перегріти трансформатор, і електроніка його знову відключить.
Нагадуємо вам графік відключень на сьогодні.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
