Цьогоріч Маланка припадає на страшенно символічний день — п’ятницю, 13-го. Обидва цих явища наповнені містикою, засторогами, міфами та забобонами.
Ділиться Інформатор, покликаючись на Коломийську редакцію.
Маланка, як і багато сучасних українських свят, має язичницьке походження. У дохристиянському міфі фігурувала Миланія — донька бога порядку та сімейного статку, який став першим, хто співіснував зі смертними. Пізніше героїнею святкування стала преподобна Меланія — християнська діячка Давнього Риму.
Як святкують цього дня
На Щедрий вечір, або на Маланку дівчата та хлопці традиційно перевдягаються у персонажів казок. Молодь всю ніч щедрує, а дівчата займаються ворожінням. Звечора, 13 січня, починають щедрувати — ходять по домівках зі святковими піснями. Щедрувальники отримують від господарів смачненькі ласощі. Наші пращури вважали, що щедрування слід розпочинати тільки після того, як зайде сонце, коли на землі почне збиратися всіляка нечисть. Щедрівки відганяють нечистого від будинків.
Разом зі щедруванням виконується урочисте “ведення Маланки”. Це обрядова вистава, під час якої перевдягнені у тварин хлопці відвідують домівки, веселять господарів та бажають всього найкращого у новому році. Закінчується все спалюванням снопа соломи, який називають дідухом. Дідух — це символ старого року, який колись зберігався у кутку кожного будинку.
Про п’ятниці, 13-го позитивного менше — з нею у різних народів і культур пов’язана безліч забобонів. Як правило, цей день вважається “чорною п’ятницею”, днем, коли людей чекають неприємності.
Інформатор бажає читачам провести цей день з користю та берегти себе від небезпеки.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
