Посилення кримінальної відповідальності військових — що наразі відомо?

Верховна Рада ухвалила скандальний законопроєкт ще місяць тому. Українці виступили проти, однак петиція досі на розгляді.

Розповідає Інформатор, покликаючись на BBC Україна.

Закон №8271 було внесено до парламенту ще 8 грудня, а вже через 5 днів на ньому стояв підпис Голови Верховної Ради. Незважаючи на швидкість прийняття законопроєкту, з його однозначною потребою згодні не всі.

Сам закон передбачає посилення покарання за низку порушень для військовослужбовців, а також прибирає можливість умовного або пом’якшувального покарання. Серед статей:

• непокора (ст. 402),
• невиконання наказу (ст. 403),
• погрози чи насильство щодо начальника (ст. 405),
• самовільне залишення військової частини (ст. 407),
• дезертирство (ст. 408),
• самовільне залишення поля бою (ст. 429).

У пояснювальній записці до проєкту про можливість пом’якшення вироків зазначали:

“Така судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень пов’язаних з самовільним залишенням військової частини, під час виконання обов’язків військової служби”.

Проте з такою позицією не всі погодились, особливо в ЗСУ. Наприклад військовослужбовиця Ярина Чорногуз вказувала на випадки некомпетентності командування, яке тепер отримує додаткові важелі впливу на бійців.

“Замість подяки військовим, які майже рік стримують повномасштабне вторгнення росіян та втілюють успішні операції зі звільнення території, ми отримуємо тюрму за найменшу незгоду чи зауваження командирам (багато з яких часто дають накази, лишаючись у глибокому тилу)”, — додала вона.

Схожу позицію висловив командир відділення 68-ї єгерської бригади ЗСУ Павло Вишебаба. На його думку, пом’якшувальні обставини потрібно залишити.

“Ця війна вже показала, що інколи доцільно вчасно відійти з позиції, щоб вберегти особовий склад, і це було за пом’якшуючи обставини”, — висловився службовець.

Проте думка верховного керівництва ЗСУ залишається на стороні законопроєкту. Зокрема посил головнокомандувача Валерія Залужного був доволі однозначним.

“Армія тримається на дисципліні. І якщо прогалини в законодавстві не забезпечують її дотримання, а “відмовники” можуть сплатити штраф, розмір якого становить до десяти відсотків бойових виплат, або отримати покарання з випробуванням, це несправедливо. Більше того і це ключове, оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військовослужбовці, що призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних людей на них. Часто втрачені позиції доводиться відновлювати штурмовими діями дуже дорогою ціною. Так не повинно бути. Тому я закликаю всіх поставити крапку в цій дискусії. І разом наближати Перемогу”, — зазначив пан Залужний.

На проблему відреагували і звичайні українці. Через два дні після ухвалення законопроєкту було створено електронну петицію. Потрібні 25 000 голосів зібрали вже за два дні.

“Чому не залишили одну єдину статтю — дезертирство — як кримінальну. Чому не дати можливість на справедливий суд та пом’якшуючі обставини кожному бійцю після його служби із захисту Батьківщини?” — стверджується в петиції.

До відправлення петиції на розгляд, вона встигла назбирати 34 941 голос. Наразі вона досі знаходиться на розгляді Президента України.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com