Волонтерство на Калущині пробудилось зовсім не 24 лютого і навіть не у 2014 році. Воно було задовго до нашого з вами народження. 100 років тому під час відбудови села Нижній Струтинь місцеві та імігранти об’єдналися заради доброї справи. Читайте екслюзивну історію просто зараз.
Розповідає Інформатор з посиланням на історичний канал “Роман Саган — локальна історія і генеалогія”.
Це історія Николая Кравцїв (саме такий правопис його імені, який жив у Нижньому Струтині, і захищав свою землю на війні з росіянами. По поверненню додому він застав руїни, розпач та занепад, тому вирішив написати 28 листопада 1915-го року лист до Григорія Дїдохи, який жив тоді у Нью-Йорку.
“Дорогий Товаришу! Нинї одержав я несподївано від Тебе лист, котрий мене дуже потїшив, бо я довідав ся дещо про братів і товаришів, які є в Америцї. А тепер напишу дещо про себе і своє “поводженє”.
Був я на війнї через 7 місяцїв. Ha початку війни виїхали ми з Перемишля, перейшли põcἰйcьҝy границю і гнали Μõcҝαлїв аж під Люблин. Потім Μõcҝαлї дістали великі скріпленя і ми мусїли уступати під Краків. Відтак прогнали ми знова Μõcҝαлїв аж під Івангород. Звідтам перед Різдвом відїхали ми на Угорщину в Карпати. Тут перебули ми цїлу зиму. Зима була дуже прикра. Вже і друга зима прийшла, а кінця війни нема. Я був три рази no два тижнї на урльопі в нашім селї.
Наше село змінило ся до непізнаня. Всї лїпші і найкрасші будинки спалені. І я, Товаришу, застав зі свого господарства лише попіл. Вашого батька враз з другими вивезли вороги Μõcҝαлї до Põcἰї; всїх разом забрали 18 людий. Велика шкода, бо тепер могли би були віддати великі услуги для помочи цїлої громади. Деякі вже відбудували ся, але богато стоїть таки так, бо нема кому се зробити.
На війнї погибло також чимало з нашого села. Двох з нашого села cyпpoвітовано: Юрка Менничиного і H.Семчія. Заки війна скінчить ся, то відай мало що з наших лишить ся. Ходить чутка, що війна потриває ще зі два роки. Ви щасливі там, ви не знаєте, що ce зимно і голод, ви не відчуваєте сего, що ми, коли нам кождої хвилї грозить смерть. Bceгo горя годї описати.
Коли можете зібрати грошеву поміч для нашого села, то доложіть стараня до сего, бо нужда велика і поміч конечна.
Поздоровляю Тебе щиро, до побачення.
Твій товариш Николай Кравцїв.”
У жовтні цього ж року 35 імігрантів, які були родом з Нижнього Струтина, створити комітет з ціллю збору пожерт для свого села. Вдалось їм зібрати 170 доларів.
15 січня 1916 pоку комітет вислав через Американсько-українське бюро в Нью-Йорку до громадського уряду в Струтині Нижному першу частини допомоги в сумі 1.000 корон ($135). Залишок грошей відклали для наступних пожертв.
Вислані кошти були направлені для тих, хто найбільше зазнав лиха в часи панування росіян у Нижньому Струтині.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
