Автор однієї з найвідоміших українських пісень “Два кольори” покинув цей світ. Він був представником легендарного покоління шістдесятників. Сьогодні вся Україна відчула, що “чорний — то журба”.
Розповідає Інформатор з посиланням на голову Національної спілки письменників Михайла Сидоржевського.
“Сьогодні ввечері помер Дмитро Павличко. Мені щойно про це повідомив Богдан Горинь з посиланням на доньку письменника. Світла пам’ять і Царство небесне, шановний і дорогий Дмитре Васильовичу”, – йдеться у дописі голови.
Дмитру Павличку було 94 роки і за своє життя він досяг багатьох літературних і політичних висот.
Народився громадський діяч 28 вересня 1929 року в селянській родині на Івано-Франківщині. Мати Павличка привила сину любов до поезії Шевченка і Франка.
Початкову освіту здобув у польській школі в Яблуневі, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в Яблунівській середній школі.
Далі письменник закінчив філологічний факультет Львівського університету. Після продовжив навчання в аспірантурі.
Завідував відділом поезії редакції журналу “Жовтень”. Як поет дебютував книгою віршів “Любов і ненависть” (1953). Пізніше світ побачили його поетичні книги “Моя земля” (1955), “Чорна нитка” (1958), “Правда кличе” (1958) — величезний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів.
У 1968 р. вийшла збірка “Гранослов”, згодом “Сонети подільської осені” (1973), “Таємниця твого обличчя” (1974) та інші.
Дмитро Павличко також уклав антологію перекладів “Світовий сонет” (1983). Літературно-критичні його праці зібрані в книжках “Магістралями слова” (1978), “Над глибинами” (1984),”Біля мужнього слова” (1988).
У 1945-46 роках він був ув’язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Пізніше він був одним з організаторів Народного руху України, Демократичної партії України; перший голова Товариства української мови імені Т.Г. Шевченка. Він один з авторів Декларації про державний суверенітет України.
У 1990-1994, 1998-1999, а також у 2005-2006 роках був народним депутатом. У 1995-1998 роках — послом України у Словаччині, а в 1999-2002 роках — послом України у Польщі.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
