Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

“Мавка: Лісова пісня” — чому Україні вдалося і чи варто йти на мультфільм у кіно? | Рецензія від Інформатора

“Лісова пісня” отримала гідну адаптацію на великому екрані. Нарешті. Після довгих років роботи над цим колосальним мультиплікаційним проєктом все завершилось, на щастя, не фіаско. Плюсів у екранізації легендарного твору Лесі Українки звісно багато, але не обійшлося і без каплі крінжу. Ми подивились мультфільм “Мавка” у затишному калуському кінотеатрі “Час кіно”.

І тепер Інформатор готовий ділитися своїми враженнями.

Гадаємо варто почати з очікувань.

Була велика ймовірність того, що “Мавка” стане провалом. Оскільки ідея цього мультфільму з’явилася ще у 2015 році, а побачили її на екрані кінотеатру ми вже у 2023 році. За 9 років роботи над цим анімаційним проєктом і сама Мавка пережила кілька суттєвих візуальних метаморфоз і багато проблем зі сценарієм та сенсовою стороною мультфільму. Українські кінороби вирішили все ж таки позмагатися з такими всесвітньо відомими велетнями індустрії як “Дісней” і “Піксар”. І їм вдалося.

Мультфільм з перших хвилин вражає своїм розмахом. Зважаючи на його бюджет, який складає понад 187 мільйонів гривень. Тут до деталей промальовані пейзажі, кожен персонаж, природа зблизька і в динаміці. Картинка на яку приємно дивитися.

Що правда особисто у нас виникло питання “чому іноді персонажі людей (а не лісових жителів, стараємось не спойлерити) рухались на екрані неначе ляльки на ниточках”. Проте, до кінця перегляду питання відійшло на якийсь максимально далекий план і забулося. До слова, якщо балакати про “мінуси”, які стерлись після перегляду, то йдучи на перегляд “Мавки” — не порівнюйте її ні з чим. Бо ми побачили й діснеївські типажі 90-х, і алюзію на “Аватара” Джеймса Кемерона та діснеївське (знову?) “Крижане серце” і навіть на першого “Шрека”. Проте…

Зі сценарієм творці “Мавки” таки впорались. Окрім того, що адаптація була доволі наближена до оригіналу, їм також вдалося вкласти важливі сенси. Сюди й про боротьбу зі стереотипами в суспільстві, й про різноманіття та сприйняття інакшості, й про дружбу, й про боротьбу добра зі злом.

Порадувало й те, що фільм тримає в динаміці протягом всього перегляду і тут всього вдосталь (зауважимо — не забагато). Тут на вас чекатиме і трошки мюзиклу, і трошки екшену і смачних жартів і навіть мелодрами. Озвучка також на високому рівні. Голоси Артема Пивоварова, Юлії Саніної (Hardkiss), Ольги Сумської й навіть Дзідзя та Олега Скрипки зчитувались відразу і не викликали дисонансу з героями, яких вони озвучили на екрані. А ще дуже приємно було побачити “камео” всесвітньовідомого українського етногурту “Даха Браха”. Оце прямо таки смачна вишенька на цьому велетенському торті.

А коли закінчився сеанс, ми несподівано почули від дорослих глядачів “Це зовсім не дитячий мультик”. Квапимось заспокоїти, що сказано це було в позитивному ключі. “Мавка” виявилась тим унікальним мультфільмом який треба і варто дивитися всією сім’єю і кожен тут знайде щось своє. Тут навіть буде сцена після титрів, як у фільмах “Марвел”.

А тепер трошки про “мінуси”, які зіпсували перегляд.

Найперше це деякі персонажі. А саме доволі кострубато продумана антагоністка Килина. Істинне лице та свої мотиви за законом жанру вона розкриває вчасно, але її несподівана поява вимагає пояснень, бо спершу було відчуття наче її вирвали з якоїсь казки й припасували до “Лісової пісні”.

Другий жирним “мінусом” стала “95-квартальщина”, себто нотка заполітизованості. Була надія, що обійдеться без “Сказочной Русі”, але сценаристи вирішили, що два кремезних помічники антагоністки повинні виглядати як Віталій і Володимир Клички. Це різало око протягом всього перегляду. Ми ж не за цим йшли з дітьми в кінотеатр, правда?

Ну а третій, і на щастя, останній мінус, це вищезгадана схожість з “Аватаром” і деякими роботами Діснея. Наш скепсис здебільшого суб’єктивний, бо що? Правильно — завищені очікування.

Підсумовуючи:

На “Мавку” варто йти. І не просто варто, а потрібно. Ви будете у настільки великому захваті, що захочете піти й подивитися її ще раз.

На цьому все. До речі, слідкуйте, незабаром поділимось з вами рецензією на новий український фільм.

Побачимось 😉

Остап Микитюк

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com

Нагору