“Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки” — згадуємо творчість одного з найвизначніших композиторів України

4 березня — день народження Володимира Івасюка, геніального композитора та співака, який зробив українську естраду відомою на весь світ. За його постаттю ховається складний творчий шлях, переслідування та вбивство радянськими державними органами. Композитор став одним з символів української нації, пісні якого актуальні до сьогодні.

Тому Інформатор підготував для вас підбірку пісень Володимира Івасюка.

“Червона рута”

Історія створення бере початок з монографії “Коломийки” фольклориста Володимира Гнатюка, яку старшому Івасюкові на день народження подарував колега з Чернівецького університету. Саме там вісімнадцятирічний Івасюк уперше натрапив на загадкову назву квітки — “черлена рута”.

Далі Володимир три роки досліджував тему — мандрував гірськими селами, збирав перекази, нотував обряди. На Косівщині, як розповідає його батько, натрапив на новий варіант коломийки про червону руту, а в Розтоках Путильського району записав легенду про чар-зілля, яке викликає чисте вічне кохання.

Спочатку Івасюк задумував “Червону руту” як баладу, але потім значно скоротив, бо хотів, щоб пісня легше запам’ятовувалася.

На наступний день після першої трансляції пісні в прямому етері, її співала вся Україна. Згодом з ансамблем “Смерічка” пісня побувала в Москві на фестивалі “Песня-1971”. Там була цікава історія. Спочатку Володимир Івасюк поїхав у Москву просто як композитор і не планував виходити на сцену. В останній момент, керівник “Смерічки” Левко Дутківський вирішив, що молоді виконавці Яремчук та Зінкевич можуть розгубитись у відповідальний момент, і попрохав Івасюка заспівати разом з ними, видно, що він був у звичайному костюмі.

“Водограй”

Вже наступного року на фестивалі “Песня-1972” композиція “Водограй” була номінована на одну з пісень року. Виконували її тоді на сцені Назарій Яремчук та Марія Ісак.

У фільмі “Червона рута”, який був знятий згодом, бачимо Василя Зінкевича та Софію Ротару, які виконують пісню, але чуємо дует, який співав на конкурсі (Яремчук, Ісак). Така цікава ситуація виникла через те, що фонограма записана Василем та Софією не сподобалась режисеру фільму й у кінцевій версії дует співає “чужими голосами”.

“Я піду в далекі гори”

Також вже “народною” можна називати пісню “Я піду в далекі гори”, її композитор написав після мандрів Карпатами.

“Пісня поміж нас”

Наступна композиція протягом минулого року “переродилась” й наново набула популярності. Особливо це можна було відстежувати у різних соцмережах. Твір “Пісня поміж нас” він присвятив поетесі Галині Тарасюк, з якою познайомився восени 1970 року. Вони були друзями, хоча за чутками Володимир її кохав. Сама ж поетеса ділилась, що не знає, як можна назвати їхні стосунки, але це було щось чисте, ніжне й гарне, чого у неї в житті ніколи не було.

Можна сказати, що Івасюк є однією з фундаментальних постатей в культурі, який розкрив усьому світу чарівний промінь української пісні.

Олег Кіндрацький

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com