З 2020 року відповідальність за спалення трави стала вагомим адміністративним та кримінальним порушенням. Проте, минулоріч деяких калушан це не зупиняло, тим самим добряче додаючи роботи пожежникам. Окрім зіпсованої екосистеми поряд, таким паліям додавався чималий штраф, а в деяких випадках це взагалі розцінювалось як диверсія під час воєнного стану в нашій країні. Чому не варто тягнутись за сірниками, коли побачили суху траву поряд з домом?
Нагадує Інформатор.
“Щодня рятувальники ліквідовують загоряння на відкритих місцевостях, які зазвичай виникають через “традиційне” спалювання сухої трави та сміття.
В умовах повномасштабної війни в Україні такі пожежі стають додатковим навантаженням на фахівців ДСНС. Замість ліквідації наслідків воєнної агресії рф і порятунку людей, надзвичайники змушені виїжджати на гасіння сухостою” — нагадують в головному управлінні ДСНС України.
Як відомо, листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав’янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені майданчики на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.
У квітні 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу”. Цим законом було внесено зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Про наслідки необережного поводження з вогнем та порушення, які передували кепським наслідкам для калушан ви можете прочитати у наших попередніх матеріалах.
Яка відповідальність та штрафи грозять калушанам за паління трави?
У Мінюсті пояснюють, що згідно зі статтею 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:
- для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн);
- для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн).
Закликаємо бути свідомими й не порушувати закон, а також нищити природу.
Остап Микитюк
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
