Калушани часто носять у собі прихований (або не дуже) талант дослідника. Наше місто повне неймовірних історій, що долинають з різних кутків та виринають у найнеочікуваніших місцях. Сьогодні такою історією з нами вкотре поділився калуський історик і політолог Ярослав Куцій. Ми закликаємо усіх креативних митців Калуша і не тільки також долучатись до таких розповідей, оскільки вони дозволяють краще зрозуміти наш менталітет.
Ділиться Інформатор.
У 1920-х рр. населення Калуша невеликими, але впевненими кроками зростало, тому в місті виникла потреба побудови водоелектричної станції. У грудні 1924 р. відбулося урочисте відкриття такої станції. Цілком ймовірно, що це була насосна станція, розміщена у житловому масиві Загір’я в районі парку культури ім. І. Франка. Ця подія, як видно із фото, викликала чималий ажіотаж серед містян.
Новину про цю подію було надруковано у 20-му номері ілюстрованого тижневого кур’єра “Światowid” (“Святовид”) від 20 грудня 1924:
“У Калуші (Малопольща) відбулося відкриття водопровідної та електричної станції, яка забезпечує освітлення міста та перекачування води в міську водопровідну станцію, головним чином завдяки зусиллям урядового комісара п. Сокола. Церемонія відбулася в присутності губернатора Станіславова пана Юристовського, місцевого духовенства обох обрядів, рабина та представників усіх місцевих органів влади та установ, товариств і соціально-економічних спілок”, — йдеться у повідомленні, розміщеному на 12-й сторінці газети.
Зверніть увагу на купол насосної станції, де зображено герб міста. Саме це підтверджує, що відкриття станції та світлина здійснені у нашому місті.
Пошуки причетних до відкриття осіб вивели нас на згадуваних у газеті Едмунда Юристовського та Фрацішека Стефана Сокола. Едмунд Юристовський був польським правником, держслужбовцем Австро-Угорщини та II Речі Посполитої, а також першим воєводою станіславівським, призначеним 1 вересня 1921 року та пробув на посаді до 18 серпня 1925 р.
Другою особою, завдяки зусиллям якої було здійснено будівництво станції є Францішек Стефан Сокол (1890–1956) – підпоручник піхотного резерву Війська Польського та політичний діяч, у 1933-1939 роках комісар польського уряду в Ґдині.
Ми живемо і навіть не замислюємося, що ходимо попри мовчазних свідків історії нашого міста, які потрібно зберігати, якщо не для нас, то для майбутніх поколінь.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com