Нові цікаві факти виринають з під пера калуського історика та політолога Ярослава Куція. Цього разу пропонуємо вам зануритись в історію одного з найвідоміших районів нашого міста — Підгірок.
Ділиться Інформатор.
Підгірки ввійшли до складу міста у 1972 році. До цього це було приміське село, що було підпорядковане міській раді.
Врешті Підгірки були самобутніми, адже стали місцем народження громадсько-політичного діяча, священника УГКЦ Антіна Могильницького і художника та краєзнавця Григорія Смольського.
Також на початку XX ст. Іван Франко купляє у Підгірках хату для свого брата Онуфрія та приїжджав сюди відпочивати. Онуфрій був тут і похований. Відтоді сім’я Франків міцно осіла у Калуші, адже тут 22 серпня 1906 р. народився наймолодший син Онуфрія – Омелян (1906-1981), який також похований на місцевому цвинтарі.
Проте, сьогодні мова піде про Кароля Соботу, маршалка повітової ради у Калуші та останнього власника Підгірок. У одному із видань знаходимо цікаве повідомлення про самогубство неординарної особистості нашого міста:
“Кароль Собота, влаcтитель села Підгірок в повїтї калускім, совїтник судовий, б. маршалок ради повїтової в Калуши, 81-лїтний старець, застрїлився дня 16 н. ст. лютого. Револьвер мала єму подати панї O. В., котра такожь стрїлила до себе, але зранилась лише легко в скрань. Пок. К. Собота назначив наслїдником свого значного маєтку п. Кароля Соботу, нотаря в Богородчанах. Записи доходять суми 146.000 зр., мїжь тими 26 тисячь на стипендії і инші добродїйні цїли. Громадї Підгіркам записав небіщик 5000 зр. на громадску касу позичкову, а для молодежи шкільної, родом з Калуша, 2000 зр. на стипендію”
Наше бажання у намаганні дізнатися про нього більше привели нас на підгорецький цвинтар, що знаходиться дещо вище храму Стрітення Господнього (УГКЦ), 1898 р. побудови.
Могилу маршалка було не важко знайти, адже знаходиться трохи збоку входу на цвинтар.
Як ми й припускали, охайний та гарний надгробок поставлений поляками в пам’ять про нього. Врешті, сама могила у занедбаному стані та потребує догляду. Як видно на фото вона заросла травою і внизу велика тріщина, крізь яку можна побачити труни.
З надгробка відома дата самогубства Кароля Соботи – 11 жовтня 1922 р.
Також на польському аукціоні типу Віоліті натрапили на цікаві фотографії Підгірок, що датуються початком ХХ ст., серед яких і знаходимо фото нашого сьогоднішнього героя.
Вусань Кароль Собота у компанії вишукано одягнених панянок у 1911 р.
Кароль Собота (другий справа) у компанії, швидше за все найрідніших, адже біля нього стоїть дружина Гортензія, що померла у 1912 р. (похована із чоловіком у гробниці у Підгірках).
Окрім фото власника Підгірок, важливими для історії нашого міста є знахідка світлин домоволодінь Підгірок, які проливають світло на побут Підгірок на початку ХХ ст.
Можемо засвідчити, що Підгірки було багатим селом, враховуючи які будівлі будувалися на території тодішнього приміського села.
Історію будь-якого населеного пункту творять люди. Саме люди наповнюють пусте місце душею, надають йому затишку та роблять рідним. Саме такими стали для людей на фото Підгірки.
Усі ці фото важливі з огляду на зображення побуту бойків, адже на них прекрасно видно повсякденне вбрання калушан початку ХХ ст.
Зверніть увагу на охайність обійсть, трава викошена, клумби із квітами, білесенькі колони, що додають вишуканості архітектурному ансамблю.
Маріла Нітецька-Солухова (Maryla Nitecka Soluhowa). Фото зроблене у Львові. Нижче фото Маріли зі своїм дядьком, ймовірно в особняку в Підгірках, яких зображений на фото трохи вище.
Також прискіпливими пошуками нами віднайдено світлини Підгірок дещо пізнішого періоду, а саме від 22 березня 1960 р.
Плекаймо історію нашого міста, адже ми того варті. З днем міста, наш рідний Калуше!
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
