Зустріч відбулась вчора, 7 червня, у приміщенні Благодійного фонду “Крила підтримки”. До участі у дискусії на суспільно важливу тему були запрошені спікерки — експертки із гендерно зумовленого насильства.
Ділиться Інформатор, посилаючись на Калуську міську раду.
Тільки від початку року у Калуській громаді було зареєстровано 459 викликів за фактом вчинення домашнього насильства:
- 11 з них були здійснені дітьми;
- 219 осіб притягнуло до адміністративної відповідальності;
- 16 фактів за статтею 126-1 Кримінального кодексу України було внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань;
- 219 осіб із 459 перебувають на обліку в Калуському райвідділі поліції як “кривдники”.
Станом на сьогодні суспільство починає активно говорити про проблему домашнього насилля.
“Я вивчаю цю проблему із 2020 року. Була можливість залучити грантові кошти на те, щоб організувати систему допомоги жертвам насильства. І нам це вдалося.Сьогодні Калуш серед 30-и громад, залучених у проєкт «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Ми пройшли навчання, підготували фахівців для допомоги потерпілим, а також – створили умови для безпеки й первинної реабілітації”, — ділиться Надія Гуш, заступниця мера міста, голова Координаційної ради з питань запобігання і протидії домашнього насильства і насильства за ознакою статі.
У нашій громаді відкрили кімнату кризового перебування. Також працює мобільна бригада реагування, до якої входять соціальні працівники та правоохоронці.
“Повідомлення про домашнє насильство «світиться» у планшеті поліцейського червоним кольором – як і повідомлення про тяжкі злочини. Ми маємо мінімум часу, щоб приїхати на місце — і зреагувати. Якщо ви зазнаєте домашнього насильства, то в будь-якому разі телефонуйте 102. Або ж попросіть когось це зробити. У нас є чіткий алгоритм дій у такому випадку. Інша справа, що дуже часто заяву на кривдника просто відкликають. І ми нічого не можемо вдіяти, адже це справа приватного обвинувачення.”, — каже Галина Серман, старша дільнича офіцерка поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
Також вона додає, що у Калуській громаді діє й денний центр підтримки постраждалих від домашнього насильства.
Галина Дидич, директорка Калуського міського центру соціальних служб, муніципальна консультантка UNFPA каже, що у нашій громаді наголошують на роботі із жертвами насильства. Але і кривдники зверталися за психологічною допомогою, хоч і мова про одиниці.
“На часі розробити програму роботи саме із тими, хто чинить насильство. Насильство пережити можна. У громаді є випадки, коли потерпілим вдавалося, фактично, розпочинати нове, успішне, життя. Між тим, важливо відшукувати і мобілізувати внутрішній ресурс.”, — додає спікерка.
Любов Липовська, очільниця громадської організації “Союз Українок” розповідає: “Я довгий час працювала із жінками, які зазнали насильства. Але це було насильство Воркути, Караганди… Це були жінки із заможних інтелігентних родин. Після всього, що їм довелося пережити, вони не втратили позитивного сприйняття, доброго гумору, хорошого настрою і чистого глузду. Я думаю, вони у серці мали дуже сильну віру, і вони мали на що опертися.”
Панельна дискусія “Говорити не можна мовчати про насильство” відбулась у рамках проєкту “Запобігаємо домашньому насильству разом: кампанія зі зміни соціальних норм в громаді” за ініціативи БО “БФ “Крила підтримки” спільно з управлінням в справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської. Проєкт реалізовується у межах співпраці UNFPA та ГО «Інноваційні соціальні рішення» за підтримки уряду Канади.
Віталіна Костів
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
