Майже місяць він вважався безвісти та, 17 липня, від військових отримали офіційне сповіщення про загибель відважного захисника.
Повідомляє Інформатор, посилаючись на Болехівську міську раду.
Він загинув 20 червня 2023 року, під час контрнаступаючих боїв у тилу ворога в районі села Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. З того часу тривала ідентифікація тіла.
“Він перебував на бойовій позиції разом зі своїми бійцями, до останнього здійснював керівництво, контролював ситуацію та намагався вберегти хлопців. І таки вберіг, до кінця виконавши свій обов’язок! Віддав своє життя, рятуючи цілий підрозділ!”, — пишуть на сторінці міської ради.
За своє життя 25-річний Святослав мав безліч яскравих сторінок та чималий досвід. Він народився 21 серпня 1997 року у Болехові. Змалку цікавився націоналістичним рухом, а у 17 років став одним з засновників патріотичної організації “Карпатська Січ”. У 2016 році брав участь в АТО на Донеччині, згодом демобілізувався. 24 лютого 2022 року він зустрів у Польщі. Святослав з друзями повернулись тоді назад в Україну, щоб стати до лав 206 батальйону територіальної оборони ЗСУ.
Брав участь в обороні Києва та у боях за Миколаївщину, Херсонщину, Харківщину та Донеччину. Згодом був призначений командиром штурмового відділення спецпризначення “Карпатська Січ”, яке працює на Півдні.
“Святослав відбувся як справжній бойовий командир. Він сміливо йшов попереду на найгарячіші позиції і вів за собою бійців. Про себе на своїй сторінці у мережі Фейсбук хлопець пише: “Бо хто борець — той здобуває світ!”. Так, таким він був — воїном та борцем за покликанням, сильною та вольовою людиною! Завжди стояв на стороні правди й справедливості.”, — діляться у міській раді.
Також у перервах між бойовими завданнями він писав вірші. Ось один з них опублікований 23 лютого 2023 року під час перебування на околицях Бахмута:
Не бійся померти від вражої кулі,
Не бійся піймати ворожий снаряд.
Не страшно загинути в чистому полі,
Коли на могилі напишуть – Солдат!
А бійся померти у злиднях й невдачах,
Бійся померти в ярмі москалів.
Бійся того, що не зможеш підняти
Сино-жовтого стяга предків своїх.
Не бійся поглянути смерті у очі,
Не бійся зажати міцно курок.
Не страшно боротись за рідную хату
Життя дало нам хороший урок.
Страшно лиш бачити сльози жінок,
Бачити плач матерів й розірвані душі.
Страшно, коли уявляєш свій дім
В палаючім пеклі, де все у розрусі.
Не бійся ставати у лави Борців!
Не бійся приймати на себе удари!
Не страшно вбивати катів-ворогів,
Коли знаєш за що воювати, Солдате.
Про дату та час, коли привезуть тіло повідомлять додатково.
Вічна пам’ять Герою.
Олег Кіндрацький
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com