“Війна — це наша спільна проблема, не маємо права не розбиратися в ній” — військовий ЗСУ

24 лютого 2022 року перевернуло життя мільйонів українців. Вторгнення російських окупантів на терени нашої рідної землі розгорнуло війну за незалежність та суверенітет України, за наші цінності, автентичність та самобутність. Готовими до боротьби мають бути не тільки наші захисники — кожен із нас має розширювати знання, які можуть підвищити рівень захисту наших життів. Поділився своїми роздумами про війну один із військових: він розповів про важливість підготовки та окреслив теми, у які варто заглибитись цивільним.

Ділиться Інформатор, покликаючись на військового ЗСУ.

“На хвилиночку, маємо вже 522-й день війни (а насправді вже 9-й рік), в яку мало хто вірив, я в тому числі. Згадайте перші місяці чи пів року повномасштабки — основний наш фокус був на тому, щоб вижити, не програти, не втратити столицю, то був момент найбільшого об’єднання, коли майже будь-який запит через інсту вирішувався за хвилини. Далі ми трохи заспокоїлись, зрозуміли що і як працює і знайшли час на фокус і на особисті справи. Прийняли факт, що все не закінчиться ось прям завтра і почали займатись більше своїм життям. І це дуже ок, бо перейшли у формат марафону — потрібно працювати, розвиватись і підтримувати армію на довгій дистанції.

Тепер, здається, ми вже звикли до думки, шо цей дощ надовго. Багатьох лицарів — “два-три тижні” ми вже втратили оце в бою за звання кращого провидця, тому я пасую в бажанні шось прогнозувати. Можна чесно сказати собі, шо воно не закінчиться одномоментно і не факт, що не почнеться знову. Допоки існує вср*тий сусід з імперськими настроями, ми маємо постійно бути у формі, шоб давать йому відчутного тягла.

Зараз все більше розмов про те, шо ця війна мало кого омине із військовозобов’язаних і я думаю, шо це справедлива думка. Марно надіятись на то, шо когось це обійде стороною, ну як мінімум – не логічно. Людський ресурс вичерпується, поповнювати доведеться. А в такій ситуації, найкраще, шо можна робити – це готуватись, вникати у те, що таке армія, які роди військ, які завдання стоять перед вояками, шо треба знати і вміти. І хлопцям, і дівчатам. Тобто зараз варто прям по-дорослому підійти до цієї теми і розібратись шо пачьом. Війна, на превеликий жаль, стала невід’ємною частиною нашого життя. Є як є.

На разі, для кожного цивільного, вважаю, є такі важливі для вивчення речі. Те, шо всі знають, але далеко не всі військові вміють (основне на практиці):

• такмед (насправді пригодиться сильно і в житті, прилітає зараз всюди, вміти надати собі чи комусь із близьких першу домедичну допомогу – безцінно, а назофарингіальна трубка має бути не просто неясним матюком);
• вогнева підготовка – потримати в руках зброю, звикнути до пострілів, віддачі, почистити, побігати з гвинтівкою. Тут зазначу, шо з великою ймовірністю, навіть потрапивши в лави ЗСУ, ви не зробите жодного пострілу в живу ціль. Тут багато залежатиме від посади;
• тактика — трохи похолостити, побігати в групах, двійках, спробувати викопати собі окопчик, поповзати по землі в броніку — тут всі види задоволень. Сюди я б додав дрони — базові знання по коптерах: їх види, які для яких завдань, прошивки і де їх робити, як підключити, політати в нормальних умовах, політати в attitude mode, дізнатись про антени-підсилювачі — як на мене, то це вже стає теж базою. Більш спеціалізовані знання, але їх можна здобувати вже. Ідея в тому, щоб мати якісь корисні навики для війни. Якшо ти вмієш тільки копати, то будеш тільки копати. Окрім того, такі знання сильно підвищують процент виживання;
• основи зв’язку — включити рацію, вибрати канал, відрізняти UHF від VHF, знати шо варто казати в рацію, а що ні, бо вони в любому випадку прослуховуються. Якшо розберетесь, як вони шиються – взагалі топ (ноут + програма + файл + кабель);
• топографія — розбиратись по сторонах світу на карті, розуміти де ти і де ворог, щоб у випадку звалу з позицій не забігти до русні

Окрема велика, але крута тема — FPV-дрони. Базовий навик — пілотування, топ-навик — вміти зібрати або хоча б поремонтувати. Можна почати з відосів на Ютюбі, купити пульт і тренуватись у симуляторі на ноуті, далі — відповідні курси. На базі цього ви вже стаєте затребуваним спецом, далі зможете навчати бійців у підрозділі.

Для загального розвитку — дізнатись структуру армії, типи військ, якісь основні бригади, структуру бригад. Це дасть можливість скерувати себе в бажаному напрямку. Поговоріть зі знайомими бійцями з досвідом, зможуть трохи змалювати картину.

Ситуація на фронті стабільно складна. Бруднодупі за рік багато навчились, як і ми. Спочатку ми тішились тому, шо дроном за 500$ знищуємо їхню техніку за мільйони, тепер ситуація розвернулась у нашу сторону і ми думаєм, як від того захищатись. Виробництво камікадзе і баражуючих боєприпасів у них вже на нормальному потоці і ми це добряче відчуваємо. Як каже Тарас Миколайович: буде гірше.

В цілому, моє бачення таке: війна — це наша спільна проблема, не маємо права не розбиратися в ній, не маємо права думати, шо хтось зробить шось за нас, не будемо повторювати помилок минулого. Вчимось, розбираємось, роздупляємось, стаємо сильніші, відстоюємо своє.”

Віталіна Костів

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com