Як нацистський губернатор відвідав Калуш у 1942 році

Калуш болісно відчував кожну окупацію, яка припала на його історію. У вересні 1939 р. розпочалася Друга світова війна, а у місті була встановлена радянська влада, яка із жахливими тортурами та вбивствами місцевого населення втекла наприкінці червня 1941 р.

Розповідає Інформатор.

На цьому важка доля нашого міста не завершилася, адже до міста зайшли спочатку угорські війська, а у липні 1941 р. владу у місті встановили нацисти.

У 1942 р. керівництво Третього Рейху вирішило здійснити кадрові зміни на окупованих територіях, зокрема у дистрикті “Галичина”, до складу якого входив Калуш. Австрійця Отто Вехтера, 30 січня 1942 р., було призначено новим губернатором дистрикту, про що повідомляла місцева преса, зокрема газета “Львівські вісті”.

Як випливає із львівського газетного повідомлення це було зроблено з огляду на “…велике значення цього дистрикту для Генерал-Губернаторства”, адже саме доктор Вехтер, який до цього був намісником у дистрикті Краків, довів “…своєю 2-літньою діяльністю у дистрикті Краків, що він та людина, яка має змогу розв’язувати і найтрудніші проблеми”.

Одразу по обранні на нову посаду, Вехтер розпочав відвідини міст Галичини, зокрема Станиславів, Калуш, Коломию, Суховолю, відвідав Тернопільщину. Насамперед зустрічі із населенням мали пропагандистський характер з метою встановлення контактів із населенням та поступового входження у довіру, що мало особливе значення після більшовицької окупації. Проте мусимо зняти рожеві окуляри й розуміти, що радянська окупація змінилася нацистською.

Одним із перших міст дистрикту, яке відвідав новий губернатор був Калуш. Візит припав на 28 лютого 1942 р., про що є згадка у Львівських вістях за 5 березня 1942 р. Ті ж Львівські вісті зазначали, що доктор Вехтер “…відвідав місто Калуш, щоб довершити там відкриття нового будинку Крайзгауптманшафту”.

Про цей візит окрім “Львівських вістей” повідомляли й інші місцеві газети — “Українське слово” (Станиславів) за 11 березня 1942 р., “Воля Покуття” за 12 березня 1942 р., “Рідна Земля” за 15 березня 1942 р. та “Дрогобицькі вісті” за 16 березня 1942 р.

 

 

Нового губернатора у Калуші:

“…ожидала вже делегація від українського населення під проводом заступника Крайзгауптмана д-ра Цільке і привітала Губернатора хлібом, сіллю та квітами”, — йшло у Львівських вістях.

 Газета “Львівські вісті” характеризувала цю подію, як: “…велике вирізнення для цілої округи, що має не лиш прегарний краєвид, але теж велике господарське значення з огляду на багатство лісів та одну з найбільших копалень. потасової соли у Генеральному Губернаторстві”.

Звідси розуміємо, що Калуш мав стратегічне значення для Третього Рейху, враховуючи промисловий потенціал.

Не можемо стверджувати, опираючись лише на фото, одне чи декілька друкованих джерел, чи мала ця подія великий попит серед калушан. Радше вважаємо, що населення, яке зустрічало губернатора, було примусово зігнане для демонстрації прихильності режимові, як це часто роблять окупанти для “загальної картинки”.

До слова, програма візиту була досить насиченою. Спочатку він був присутній на відкритті будинку Крайзгауптманшафту, далі взяв участь у зборах співробітників цієї установи. Далі поїхав до Народного дому, де мав зустріч із посадниками, війтами та солтисами калуської округи, до яких звернувся із промовою про побудову нової Європи та те, що:

“німецький провід втягне цей терен до співпраці для добра нової Европи і запевнить йому гарні й добрі відносини”. Буквально це означало, що ми будемо викачувати звідси усю сировину, а “гарні й добрі відносини” означало дуло Шмайсера для непокірних.

Після губернатора слово взяв голова УОК В. Пігуляк, який “заявив, що населення  почувається щасливе, що Губернатор відвідав як першу округу якраз Калуш”.  Він подякував німцям за звільнення від “найбільш небезпечного ворога людства”, тобто більшовиків та запевнив новообраного губернатора, що населення буде усіма можливими силами допомагати німецькому народові у “побудові нового ладу Европи”.

Проте, Пігуляк не усвідомлював, які жахіття чекатимуть Калуш під час німецького контролю міста — розстріл учнів торговельної школи та знищення калуських євреїв, про що ми писали в одній із попередніх статей.

Далі подаємо оригінал повідомлення про візит Вехтера до Калуша, розміщений у Львівських вістях за 5 березня:

“Львів , 5 березня.

(тп) 28 лютого Губернатор Д-р Вехтер у товаристві Шефа Уряду д-ра Льозакера відвідав місто Калуш, щоб довершити там відкриття нового будинку Крайзгауптманшафту. Крайзгауптман д-р Герке виїхав назустріч Губернаторові й привітав його перед брамами міста.

У самому Калуші ожидала вже делегація від українського населення під проводом заступника Крайзгауптмана д-ра Цільке і привітала Губернатора хлібом, сіллю та квітами.

Після того Губернатор оглянув новий будинок та взяв участь у зборах співробітників Крайзгауптманшафту. Потім поїхав Губернатор до українського “Народного Дому” в Калуші, щоб повітати зібраних там посадників, війтів та солтисів округи. Тут привітав Губернатора наперед Крайзгаупман і виказав свою радість з того приводу, що Губернатор відвідав наперед якраз Калуш. Це велике вирізнення для округи, що має не лиш прегарний краєвид, але теж велике господарське значення з огляду на багатство лісів та одну з найбільших копалень потасової соли у Генеральному Губернаторстві. Він може ствердити, що населення по своїй найкращій волі старається під німецьким проводом працювати для добра краю й Великонімеччини. Про це він міг переконатися під час шести місяців, відколи тут працює.

Це зовсім зрозуміле, що українському населенню було тяжко дати необхідні фахові сили через те, що за польських і большевицьких часів воно не мало змоги працювати на того роду місцях. Але найшлася добра воля. При допомозі УОК населення старається здати контингент і він є переконаний, що й у майбутньому всі будуть працювати в тому напрямі. Українське населення і його провід докладає усіх зусиль, щоб піднестися з цієї нужди, в яку запхало його 2-річне большевицьке панування.

“Маємо щастя, — заявив він — будувати на давніх німецько-австрійських основах і українське населення знає, що за кілька місяців годі створити рай. Воно дуже добре знає, що й саме мусить прикласти рук до побудови життя на тому терені. Тішимося, — закінчив він свою промову, — що можемо працювати під Вашим проводом, Пане Губернаторе.”

Губернатор др. Вехтер подякував Крайзгауптманові за поздоровлення і звернувся відтак з промовою до зібраних посадників, війтів та солтисів округи. Він знає, яка тяжка була праця на початку при допомозі лиш нечисленних німецьких співпрацівників та тих українців, що були до розпорядимости.

“Знаю — говорив далі — що ця праця не була легка і що особливо тяжко було після двох воєн, які перекотилися через цей терен, починати все від нова, бо большевицьке панування завело повний хаос і безладдя. Через те є ще більш необхідно виконати тепер порядну й солідну працю. “Головно Вь — так звернувся до посадників, війтів та солтисів — маєте безпосередній контакт з населенням. І я знаю, що Ви всі є людьми, які з досвіду знають, про що тут іде. Не забувайте, що це незвичайно поважна війна, яку німецький нарід веде за нову Европу й у якій проливає кров його найкраща молодь на всіх фронтах Европи, в Росії, над Льодовим морем, на Атлантійському океані, при американському побережжі, в Африці. Всюди стоїть німецький вояк і бореться за новий світ. Ви самі мали нагоду перед кількома місяцями пізнати німецького вояка; Ви бачили його поставу і зрозумієте це, коли я як Губернатор скажу вам, що мені потрібні солідні й чесні співпрацівники, котрі виконуватимуть працю як слід. Уся наша праця мусить тепер іти в тому напрямі, щоб цю боротьбу вирішить в свою користь і в тому мусять усі помагати. Бо й німецький нарід у батьківщині працює всіма силами, щоб осягнути цю мету. Закликаю Вас, щоб Ви віддали всі свої сили й працювали теж серед загалу в тому напрямі, щоб осягнути згадану мету, а саме вибороти кінцеву перемогу. Все те, що тут твориться під німецьким проводом, має і значення не лиш для німців, але в першу міру для населення того терену. Бо коли будується шляхи і покращується долю краю, то це діється для добра місцевого населення, а коли змагаються до того, щоб построїти чисті села, то в тих селах повинні жити також чисті й солідні люди. До того Ви можете причинитися і до того Вас закликаю. Стоїмо у поважній і рішальній боротьбі і муситься уникати всього, що могло б перешкодити успішному її закінченню. Усе те усунемо безоглядно зі шляху. Німецький провід втягне цей терен до співпраці для добра нової Европи і запевнить йому гарні й добрі відносини.

Після того голова У.О.К. Пігуляк привітав Губернатора в імені українського народу і заявив, що населення почувається щасливе, що Губернатор відвідав як першу округу якраз Калуш. “Німецькі вояки й німецький нарід – сказав він – увільнили наш нарід від найбільш небезпечного ворога людства. Ми будемо зі всіх наших сил і всіма засобами, які маємо до розпорядимости на кожному кроці й при кожній нагоді допомагати німецькому народові при побудові нового ладу Европи й це заявляю в імені всіх моїх земляків””.

Нацистська окупація міста тривала ще довгих два роки і принесла знущання та тортури для місцевого населення і лише наприкінці липня 1944 р. м. Калуш було звільнене від нацистів. Проте знову ж таки, місто повернулося під довгий 47-річний гніт радянської окупації, який тривав до моменту проголошення Незалежності України у 1991 р.

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com