Голова СБУ розповів про те, як його команда двічі підривала Кримський міст

Василь Малюк реконструював дві надсекретні спецоперації СБУ, йменовані першим та другим підривами Кримського моста.

Ділиться Інформатор, покликаючись на NV.

ПЕРШИЙ ВИБУХ

“Розробкою та реалізацією спецоперації з мостом займався я особисто та двоє моїх довірених співробітників”, — пояснює шеф СБУ Василь Малюк.

За його словами, СБУ виношувала ідею підриву Кримського моста ще з весни 2022 року. Служба безпеки розглядала різні варіанти: зокрема, переправлення вибухівки у товарних вагонах. Втім, росіяни заборонили провезення залізничною частиною мосту будь-яких вантажів, окрім військових. Зрештою, служба безпеки зупинилась на варіанті з фурою, навантаженою бочками й олією, в яких би й ховалась вибухівка.

Але сумніви в ефективності ідеї не зникли.

“Було важливо, щоб закамуфльована вибухівка могла проїхати з пункту А в пункт В. При цьому обов’язково перетнути Керченський міст”, — додає голова СБУ. Варіант із бочками не гарантував потрібної непомітності.

Саме тоді шеф СБУ вигадав новий спосіб: її суть в тому, щоб обережно обмотати вибухівку целофановою плівкою. Великі рулони абсолютно не привертали зайвої уваги та не повинні були викликати підозр. СБ України розрахувала достатню товщину плівки, щоб приховати від митних сканерів накачані сумішшю гексогену металеві циліндри-сердечники.

Контейнер заповнювали рулони — їхня сумарна вага у тротиловому еквіваленті відповідала 21 т, або 42 російським “гіперзвуковим” ракетам Кинджал.

Проходження вантажу з України до місця вибуху (на мості) було дуже непростим. Втім, деталі цього ризикованого маршруту Василь Малюк не розголошує, посилаючись на дотримання вимог конспірації.

СБУ довелось врахувати ще один важливий момент: на постах біля Кримського моста стоять спеціальні РЕБ, завдання яких — збивати GPS-координати на вибухових пристроях, налаштованих на певну точку. Команда, яку зібрав Малюк, створила технічно складну систему, завдяки якій рано-вранці 8 жовтня вантаж таки злетів у повітря приблизно на середині мосту.

“Ми сім кіл пекла пройшли, використали в темну стільки людей! Росіяни «закрили”22 людини — ув’язнили. Інкримінують їм усім спів­участь у терористичному акті. Хоча насправді вони займалися звичною для себе буденною справою. Це були звичайні російські контрабандисти”, — з усмішкою розповідає Малюк.

У Кремлі за це питання довго не бралися. Уже через шість днів у СІЗО опинилися п’ятеро громадян рф, підозрюваних у співучасті. Згодом їхня кількість зросла.

ДРУГИЙ ВИБУХ

Після першого удару по Кримському мосту СБ України одразу взялися за розробку наступного.

Велику роль у реалізації ідеї відіграв керівник одного з управлінь військової контррозвідки — офіцер на псевдо Хантер, який доклався до створення морських дронів.

Українські спецслужбовці створили дистанційно керовані плавзасоби-камікадзе, начинені вибухівкою, які зроблені з унікального матеріалу, що непомітний для ворожих РЛС. Конструкція передбачала три види управління та самознищення у разі необхідності.

Уперше, в обставинах реального бою, інженери та фахівці СБУ випробували плавучі безпілотники на кораблях російського Чорноморського флоту. Сталося це восени минулого року: Адмірал Макаров та Адмірал Ессен атакували ракетні фрегати в Севастопольській бухті.

Зрозумівши, що дрони не можуть потопити великі судна, кількість вибухівки на них довели до 850 кг гексогену. А також модернізували систему управління безпілотниками, отримавши якісно новий зразок.

До співпраці було залучено командувача ВМС Олексія Неїжпалу, який надав значну допомогу в реалізації проєкту. Саме тоді об’єднана команда флоту та спецслужби почала готувати морську операцію з підриву Кримського моста. Дрони продовжували вдосконалювати, на корпусі навіть встановили два реактивні вогнемети підвищеної дальності Шмель-М. Дрони були готові до виконання надскладних завдань.

Уже в середині липня СБУ та ВМС випустили дрони у відкрите море, скерувавши їх на ціль.

“Дві ночі ми не спали — буквально щохвилини стежили за дронами. Ми перебували на такому драйві, що доводилося трохи заспокоювати хлопців, аби вони не гнали безпілотники”, — ділиться Малюк.

Врешті безпілотники вдарили по опорі Кримського моста, скинувши з неї цілий проліт його автомобільної частини.

“Коли стався вибух, ми дуже голосно кричали, тому що напруга всередині була величезною, — зізнається Малюк. — Скажу чесно: я молився, щоб усе вийшло. І коли дрон вибухнув, від радості “вибухнули й ми”.

ЗАКОННА МЕТА

Голова СБУ наголосив, що операції готували виключно силами України і жодні іноземні спецслужби до них не причетні. Також Василь Малюк наголосив, що Кримський міст — законна мета для України.

Наприклад, Женевські конвенції, що регламентують певні правила ведення воєн, не забороняють атакувати такі об’єкти. А Кодекс Лібера — Інструкція з управління діючою армією США — визначив законною метою “перешкоджання шляхам і каналам руху, пересування або зв’язку”.

Своєю чергою Валерій Кондарюк, колишній очільник ГУР та екскерівник Служби зовнішньої розвідки запевняє: операції було проведено так, щоб завдати максимальних збитків Кремлю та зберегти хороші стосунки із західними партнерами.

“Це дуже тонка робота для спецслужби — бути ефективними і досягати успіху в операціях, балансуючи між страхами іноземців перед ядерною війною, — каже Кондратюк. — У цій формулі укладені напружена праця і титанічна самовіддача українців”.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com