Усі дороги ведуть до Калуша: “Життя між війнами” сім’ї Рудницьких

Досить часто для дослідження історії міста чи села потрібно вирушати далеко за його межі — історія розкидає людей по різних куточках не те що однієї країни, але й по цілому світі. Так сталося і з нами.

Внаслідок Першої світової війни було повалено Османську, російську та Австро-Угорську імперії. На їх розвалинах була утворена низка суверенних держав, зокрема — Польська республіка. На початку 1920-х рр. Польща окупувала Східну Галичину, до складу якої і входило місто Калуш.

З огляду на це, орієнтири наших дослідницьких пошуків були повернуті у бік Польщі. За дивним збігом обставин, до нас звернувся поляк із Прудника (Опольське воєводство) на ім’я Аркадіуш, з проханням допомогти у пошуках його рідні, яка походить із Калуша.

Він досліджує власний родовід, але його пошуки зупинилися на прабабці Кароліні Рудницькій, яка мешкала на вулиці Салінарній, 109 (сучасна вулиця Чорновола) та померла близько 1945 р. та. Більше йому нічого не відомо.

Ми погодилися допомогти йому, адже зрозуміли, що він також може допомогти і нам – враховуючи, що родина походить із Калуша — відповідно, на фотографіях повинен бути міжвоєнний Калуш. Саме тут ми й потрапили у самісіньке яблучко. Та так, що відкопали унікальні для нас фотографії, які ніде не публікувалися.

Врешті, як і всі поляки, калуські родичі Аркадіуша були католиками. Тому шлюб брали у місцевому костелі св. Валентина. Зокрема, його бабуся та дідусь, а також — сестра бабусі.

З цього приводу у сімейному архіві збереглися декілька фотографій калуського костелу.

У цьому костелі шлюб брала бабця Арека. 13 лютого 1940 р.

Дід Аркадіуша та його брат із приятелем на фоні костелу св. Валентина. 1939 або 1940 р.

Якшо, в принципі, фото з такого ракурсу нам більш-менш відомі, то найбільшої уваги привернула наступна — істинно унікальна світлина, пов’язана із історією нашого костелу.

Парафіяльний хор костелу св. Валентина, 1934 р.

До слова, у цьому хорі співав вуйко Арека – пан Рудольф Рудницький. Врешті, пошуки привели до висновку, що священик на фото — о. Міхал Басцяк, який на два роки раніше проводив освячення ікони Божої Матері “Вшанування станами”. Вона у 1945 р. була вивезена до Грифіно (Польща). Про це ми розповідали у статті “Повернути не можна залишити: як калуська ікона Божої Матері опинилась у Польщі в 1945-му?”

Хор костелу св. Валентина. Ймовірно друга половина 1930-их рр.

Перше причастя, Калуш, 1930-1940 рр.

Повернемося до родини нашого польського героя, яка тісно була пов’язана із Калушем. Прадід та дід Аркадіуша Москаля працювали на копальні солі “ТЕСП”. Окрім того, прадід також був шевцем.

У шахтах копальні ТЕСП. Калуш, Міжвоєнна Польща. З правої сторони тримає машину Юзеф Рудницький – дід Арека, який народився у Долинянах біля Львова.

Досить багато відомостей та фото отримали й про його дядька – Рудольфа Рудницького.

Цікавий факт: у міжвоєнній Польщі підпис фото не завжди відповідав дійсності, а міг лише свідчити про власника цього фото та адресу проживання.

До прикладу, це фото Рудольфа Рудницького явно було знято у Львові, але аж ніяк не в Калуші:

На звороті написано – “Рудольф Рудницький, Калуш, вулиця Салінарна, 1933 р.” Однак і це важливі дані: тут уже є імена та адреси проживання, що значно полегшує родинні пошуки.

Калуш завжди був інтелігентним містом. Родина Аркадіуша проживала неподалік калійного комбінату на вул. Пілсудського (за Австро-Угорщина – Салінарна, зараз вул. Чорновола). Були, напевне, знатними, адже будинки сім’ї розміщувалися у районі стадіону Хімік, неподалік одне від одного – Салінарна, 109 та Салінарна, 115.

Із родинного дому на вул. Салінарній. З правої сторони Болеслав Рудницький – брат Броніслави  Рудницької, бабці Аркадіуша. 11 грудня 1943 або 1944 р.

Гулянка у домі Рудницьких. Калуш, 30 січня 1944 р.

Рудницькі також володіли продуктовим магазином. Проте достеменно невідомо де він розташовувався. Сам Аркадіуш чи то не знає, чи не пам’ятає точне місце розташування. Єдине, що відомо – власником магазину був його прадід.

Продуктовий магазин прадіда Аркадіуша у Калуші. 1930-ті р. На фото зліва дядько Рудольф Рудницький.

Рудницькі, як і більшість калуських поляків, проживали в місті до 1944-1945 рр. Опісля виїхали до Польщі. Проте, більша частина родини Аркадіуша виїхала із Калуша до Іспанії. Остання відома йому тітка – Марія Кушлик, померла у Калуші приблизно на початку 2000-х р.

Старі фото завжди наділені атмосферою та історією. Вони переносять нас в потрібну епоху, фіксують людей та архітектуру, передають емоції.

Калуш, 11 липня 1933 або 1935 р.

Калушани у міжвоєнний період. 21 квітня 1935 р.

Польські військові крокують вулицею Конопницької (сучасна вул. Костельна). 1938 р. Позаду видніється костел.

Досить цікаве родинне фото. Ймовірно, площа Героїв:

Зліва направо: Христина (мама Аркадіуша), Надія Кушлик із вуйком Єжи на руках, бабця Броніслава Рудницька. Калуш, 22 січня 1956 р.

На звороті написано – “Найдорожчій тітці та дядькові від Наді та бабці. м. Калуш, 22/І-56 р.”

Повернемося знову до міжвоєнного Калуша.

Напевне найбільше клопоту зробило фото Аніели Рудницької із приятелькою Бертою, зроблене у Калуші.

Аніела Рудницька із приятелькою Бертою на вулицях Калуша, 1930-ті рр.

Складність полягає у тому, що важко ідентифікувати вулицю на якій було зроблено фото. Можливо це вул. Чорновола, якщо опиратися на викладену плитку. Або ж — це вулиця Бандери. Достеменно невідомо, але фото точно зроблене у Калуші.

Приятелька Аніели Рудницької – Берта. 30 квітня 1939 р. Фото надіслане до Аніели за адресою: м. Калуш, вул. Пілсудського, 109

Ніколи не знаєш, звідки прийдуть нові відомості із історії Калуша. Але завжди приємно досліджувати минуле міста через історію родин, які проживали у різні історичні відрізки в Калуші.

Далі буде…

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08