Від часу народження видатного українського композитора сьогодні минає 146 років. Збирач музичного фольклору відомий не тільки в Україні: його “Щедрик” став символом Різдва у цілому світі. Послухаємо твори Миколи Лисенка у виконанні українських хорів?
Пише Інформатор.
Микола Леонтович, який спершу навчався на священника, все ж віднайшов себе у творчості. Він викладав музику: створював хорові колективи серед учнів та збирав музичний фольклор.
І, звісно ж, тоді Леонтович напрацював власну музичну педагогіку: це і прослуховування музики, і заучування її напам’ять, мелодійні вправи на слух (без нот), виконання різних ритмічних вправ, спів по нотах, ритмічні й мелодійні диктанти та створення учнями мелодій.
12 років Леонтович був учнем Болеслава Яворського — вченого-теоретика й знавця поліфонії. Микола Леонтович у свої справі почав досягати довершених форм — його твори включали до репертуарів різних хорів.
“Дударик”
Це одна із найвідоміших хорових композицій Миколи Леонтовича, що була створена для мішаного хору а капела. Створена вона на основі побутової народної пісні, яку Леонтович почув у селі на Вінничині.
“Пряля”
“Пряля” стоїть на межі між обробкою та авторським твором. Її можна віднести до жанру хорової поеми ліричного типу з характерним монологічним висловленням, у якому М. Леонтович виступив як психолог-драматург.
“Козака несуть”
“Співчуття до того, хто віддав життя заради щастя інших” — такоє є ідея.
Це 3-частинна пісенна структура у народному реквіємі.
“Над річкою бережком”
Це чумацька пісня, що була оброблена для мішаного хору а капела.
Леонтович взяв її з 1-ї сотні зб. А. Конощенка. Мелодію й текст вперше записували на х. Цибульки на Херсонщині.
“Мала мати одну дочку”
Ця побутова пісня була оброблена для мішаного хору а капела.
Записана Леонтовичем у с. Білоусівці Брацлавській на Поділлі. Ця пісня належить до тих творів, які композитор переробляв протягом багатьох років. У рукописному зошиті “1-ї збірки пісень з Поділля” є два варіанти, а пізніше він переробляє її. Ці дві перші редакції мають по чотири варіації (що цікаво, другу варіацію співають тільки чоловіки).
Через кілька років Леонтович здійснює третю редакцію і залишає дві варіації. Потім четверту, а в березні-квітні 1919 р. п’яту, мабуть, остаточну редакцію цього твору.
“Щедрик”
І як без “Щедрика” (відомого у світі під назвою Carol of the Bells)?
У 1916-му Леонтович створив останню версію “Щедрика”, яка виконана зі сцени хором студентів Київського університету під керівництвом Олександра Кошиця.
Загалом існувало чотири версії. І саме четверта, виконана у 1916 році хором Київського університету в Київському купецькому зібранні (нині – Національна філармонія), принесла композитору величезний успіх.
Ще 5 жовтня 1921 року “Щедрик” Леонтовича був вперше презентований за кордоном на концерті в Карнегі Холлі у Нью-Йорку. Його виконала Українська республіканська капела. А вже у 1936 році – Пітер Вільховський пише англійську версію слів до “Щедрика”.
Віталіна Костів
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
