“Національну стратегію доходів” до 2030 року уряд погодив вчора, 27 грудня. Документ визначатиме, як держава житиме наступні 6 років та фінансуватиме свої потреби, зменшуючи залежність від партнерів.
Пише Інформатор, покликаючись на Економічну правду.
Зокрема, у листопаді цього року Верховна Рада вже ухвалила закон про підвищення податків для банків. Ставку податку на прибуток за 2023 збільшили з 18% до 50%. Зробили це заднім числом — за більшу частину року банки вже сплатили податок за старою ставкою.
До “Національної стратегії доходів” уряд закладає подальші реформи податкової й митної систем. Завдяки цьому Україна має стати більш фінансово незалежною. Так цей документ позиціонує його розробник – Міністерство фінансів. Також попри важливість документа, Мінфін не проводив відкритих обговорень своїх пропозицій з бізнесом та громадським сектором.
Що може бути з податковою?
В документі вказано, що відповідні рішення щодо підвищення податків держава ухвалюватиме після створення відповідних умов. Тож уряд має зробити два кроки.
Перший — забезпечення конфіденційності та деперсоніфікація даних про платників податків і перенесення їх адміністрування в Мінфін. Там створять ІТ-установу, яка відповідатиме за дані і їх адміністрування.
Другий крок — запровадження ризикоорієнтованих підходів у роботі ДПС, які мають лягти в основу діяльності цього органу. Захід передбачатиме зміни в організаційній структурі податкової та запровадження ІТ-рішень для автоматизації управління податковими ризиками.
Як можуть підвищити податки?
Стратегія передбачає такі кроки:
- Заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб. Третю групу об’єднають з другою, а для юридичних осіб, які на ній перебувають, протягом трьох років поступово підвищуватимуть ставку податку до 18%. Надалі компаніям заборонять користуватися цією системою.
- Підвищення ставок спрощеної системи для фізосіб-підприємців. Для ФОПів, які перебувають на другій і третій групах (а після реформи – на об’єднаній другій групі), запровадять диверсифіковані ставки – від 3% до 17% від доходу залежно від виду діяльності.
- Звуження першої групи спрощеної системи. Кількість видів діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування, звузять. Єдиний податок для першої групи переглянуть: замість фіксованої суми підприємці будуть платити відсоток від доходу.
- Ставки податку для “спрощенців” четвертої групи (агровиробники) підвищать, а базу оподаткування розширять. Це має стимулювати компанії переходити на загальну систему оподаткування.
- Усіх “спрощенців” зобов’яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.
- Запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО: одна чи дві вищі ставки будуть застосовуватися до тієї частини доходу особи, яка буде перевищувати певний встановлений законом рівень. Розмір цих ставок, як і граничні розміри доходів, поки що не відомі.
- Реформа системи податкових пільг та знижок. Отримувати відшкодування сплаченого податку пропонують за витрати на самостійне поліпшення житлових умов, власну справу, лікування, освіту.
- Запровадження європейських правил оподаткування податком на прибуток підприємств (зокрема, щодо оподаткування роялті).
- Гармонізація законодавства про ПДВ з директивами ЄС. Зокрема – мінімізація пільг з ПДВ, гармонізація ставок та адміністрування цього податку.
- Підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок, який діє в ЄС. Надалі держава вивчатиме міжнародний досвід запровадження акцизу на солодкі напої. Запровадження останнього планується з 2027 року.
- Підвищення ставок оподаткування екологічним податком викидів вуглецю (цей захід планується реалізувати після завершення війни).
- Зміна бази оподаткування податку на майно. Стягувати його пропонують з оціночної вартості нерухомості. Така зміна може статися у 2027-2028 роках. До того часу держава повинна буде налагодити процеси оцінки майна та наповнити реєстри відповідними даними.
Мова йде і про концептуальні зміни. До прикладу, пропонується надати місцевим органам влади більше повноважень щодо адміністрування місцевих податків та зборів, а також запровадити систематичну оцінку податкових пільг.
Віталіна Костів
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
