На схилах гірського хребта поміж пралісів планують звести понад 30 вітряків — кожен з них вищий за піраміду Хеопса.
Розповідає Інформатор, посилаючись на Українську правду.
Полонина Боржава цікавить багатьох людей, а, також, вона важлива для тварин та рослин. В сезон чорниці ці схили годують не одну родину. Причому, їсти яфину можуть, як туристи просто на своєму шляху, так і ті, хто її збирає та планує продавати. Полонина також є джерелом доходів і джиперів, які за гроші вивозять людей на вершини і потім спускають звідти. Такий вид розваги влітку підіймає за машиною стовпи куряви, а ті люди, які підіймаються на гору з наплічниками дихають цим. Під палючим сонцем ця пилюка створює особливий дискомфорт. Також до повномасштабного вторгнення на Боржаві планували створити ще один гірськолижний курорт, який значно більший за вже існуючий. Окремим видом задоволення є це місце і для дельта- та парапланеристів. Тамтешні місця дозволяють знайти спортсменам-екстремалам свою долю гірського повітря. Саме з цього повітря і планують виробляти електроенергію вітряками, які хочуть тут встановити.
Що ж тут не так?
В 2017 році стало відомо, що компанія “Atlas Volovets Energy“, зареєстрована у Воловці й заснована турецькими інвесторами, планує поставити на боржавському хребті понад три десятки вітряків для виробництва електроенергії. Кожна з конструкцій матиме понад 150 метрів заввишки. Встановлення одного такого вітряка — це масштабний проєкт. Тепер множимо це на 34 і пам’ятаємо, що будівництво здійснюватиметься на гірських схилах, куди потрібно вивезти усі будівельні матеріали та габаритну техніку. Вплив на довкілля невідворотний.
Щоб оцінити ризики і мінімізувати негативні наслідки для природи, закон передбачає процедуру оцінки впливу на довкілля, або скорочено – ОВД. Для неї замовники проєкту наймають експертів: ботаніків, екологів, зоологів, ґрунтознавців і так далі. Ті проводять наукові дослідження і складають звіт. Робота на фахівців чекала серйозна, бо проєкт загалом передбачає побудову 8-метрової дороги, яка має об’єднати найвищі вершини, на яких мають загалом встановити 48 вітряків, а тих 34, які вже згадували – це тільки перший етап будівництва. Також для того, щоб весь цей комплекс запрацював потрібні ще суміжні підстанції та 30 кілометрів кабелю, який планують прокласти під землею.
Візуалізація розташування об’єктів ВЕС на Полонині Боржава від г. Темнатик до г. Великий
Верх (приблизно третина проекту з побудови ВЕС). Джерело: сторінка “Врятуй Боржаву”
Готовий звіт ОВД виклали орієнтовно на 1800 сторінках. В загальному, проєкт сильно природі не повинен зашкодити, але у природоохоронців виникли питання та зауваження, через які справа потрапила до суду. Детальніше з висновком можна ознайомитися за посиланням. Одним з питань, які хвилюють фахівців стали птахи, а точніше їхня популяція. Наприклад, в США впродовж року гине приблизно 400 тисяч особин. Статистики по цьому питанні в Україні поки немає.
Хто літає над Боржавою?
Орнітолог Андрій Бокотей разом з колегами вирішили повторити обліки птахів на Боржаві так, щоб побачити більш об’єктивну картину. У 2018-му році працювати в гори поїхали вже семеро орнітологів. З середини вересня і до початку листопада вони побачили зовсім іншу картину, ніж їхні попередники.
Сірі журавлі над полониною Боржава
ФОТО: ОЛЕКСІЙ ДУБОВИК
Тільки одних сірих журавлів орнітологи нарахували понад 3,5 тисячі. Тоді як попереднього року науковці з Мелітополя побачили їх менше як дві сотні. Крім журавлів вдалося зафіксувати кілька інших червонокнижних видів: лунь польовий, голуб-синяк, скопа і сапсан. Усі вищезгадані птахи занесені до Червоної книги України.
Лунь польовий
ФОТО: ЮЛІЯ БУРЛАЧЕНКО
Загалом облік Андрія Бокотея з колегами зафіксував понад 40 000 птахів, які належать до пів сотні різних видів. Варто також зазначити, що ці дані можуть бути неповними, бо, по-перше, 7 осіб фізично не можуть осягнути усю полонину одночасно, по-друге, для таких досліджень треба більше часу. Птахів, які прокладають свої маршрути Боржавою може бути більше і частині з них вітряки створюватимуть пряму загрозу для життя.
Візуалізація порівняння висоти вітряків 150 і 180 м з висотами будівель. Автор: Ліза Максимова
“Значна частина цих птахів летить на тому рівні, де крутяться лопаті”, – каже Андрій Бокотей.
Не дарма так сталося, що ці пернаті пролітали саме тут. Невідомо, чи новий маршрут, який птахи прокладуть собі, буде таким безпечним, як цей.
Приклад одного вітряка
Що буде з ґрунтом?
Сторінка 129 Звіту з оцінки впливу на довкілля проєкту будівництва ВЕС на Полонині Боржава
За словами природоохоронців будівельний майданчик для одного вітряка займає приблизно 2 гектари. Загалом це виходить 96 гектарів землі, а це без підземних комунікацій (30 км кабелю), технічних будівель та дороги (8 метрів завширшки). Усі ці роботи пошкодять не тільки трав’яний покрив, але й ґрунт. Порослі карпатськими травами полонини вбирають і накопичують воду, яку пізніше поступово віддають у струмки. Боржава тут не виключення і будівельні роботи напряму вплинуть на стан справ з водою там.
“У період дощів вода не буде затримуватися, а натомість буде злітати з гір і призводити до швидкого формування паводків. Але це матиме й інший ефект – в періоди, коли дощів немає, полонина не зможе віддати воду, яку вона мала накопичити, – пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук, екологиня громадської організації “Екосфера” та доцентка кафедри зоології Ужгородського національного університету.
Іншим аспектом цього питання є зсуви, які можуть виникати внаслідок втручання в гідрологію місцевості. Ці зміни відчують мешканці Воловецької та Керецьківської громад, що розташовані поруч. Через цей аспект частина місцевих людей виступають проти вітряків.
Поки справа передана до суду і триває слідство, то можна подумати, що ніяких робіт не мали б проводити. Проте в жовтні поточного року заступниця голови ГО “Save Пікуй” Оксана Ісевич побачила на полонині кілька ділянок, розритих спеціальною технікою. Авторка припускає зв’язок цих робіт із подальшим встановленням вітряків.
Смарагдова територія
Це не звичайний епітет, який прикрашає і без того красиву природу Боржави. У 2016-му році цій полонині надали статус території Смарагдової мережі. Такі мережі є в інших європейських і не тільки країнах, що підписали Бернську конвенцію про охорону дикої флори та фауни. Тобто, Боржава досі зазнала мінімум негативного впливу людини. Це дозволило зберегти своє середовище рослин і тварин, яких неможливо знайти в інших місцях. Важливим також є те, що функціонування в Україні Смарагдової мережі є однією з умов для інтеграції в ЄС. І наша держава, як одна з її учасниць, зобов’язана охороняти природу на цих територіях.
Олег Вітковський
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
