Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

5 крутих фільмів, які були зняті на Франківщині | Добірка

5 крутих фільмів, які були зняті на Франківщині | Добірка

Багато хто міг і не здогадуватися, що ці стрічки зняті саме тут, в наших рідних краях. А деякі з них стали дуже популярними далеко за межами нашої країни. Тож, якщо ви (з незрозумілих причин) не бачили їх — саме час виправитися.

Інформатор Калуш ділиться добіркою фільмів відзнятих в межах Івано-Франківської області, покликаючись на колег з Коломиї.

Почнемо з найлегендарнішого —  “Тіні забутих предків” (1965 рік)

Це один з перших український художніх фільмів. Режисером якого став легендарний Сергій Параджанов. Зйомки цієї містичної стрічки проходили у 1964 році в селі Жаб’є (тепер Верховина), а також на околицях села Криворівня Верховинського району. Параджанов максимально віддав належне першоджерелу — саме у цих краях Михайло Коцюбинський, й написав однойменну повість.

Презентація фільму відбулась 4 вересня  1965 року. Тоді, під час прем’єри, почалась акція проти арештів українських інтелектуалів. У перший рік прокату фільм переглянули 8,5 млн глядачів. “Тіні забутих предків” отримали 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 гран-прі) у 21-й країні.

Далі — “Довбуш” (2023 рік)

“То є мої гори, я тут ґазда!” — цю фразу Олексія Гнатковського, який зіграв одну з ролей у цьому фільмі, знають, мабуть, всі. Вона стала своєрідним мемом. Але зараз мова не про це. “Довбуш” один з останніх фільмів знятих в Україні режисером Олесем Саніним. В основі сюжету —

життя найвідомішого з опришківських ватажків у Карпатах Олекси Довбуша.  Кінострічку почали знімати 5 років тому, на локаціях в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Закарпатській та Київській областях.

У фільмі більшість сцен були відзняті на хребті Свидовець, замість Чорногори, оскільки обидва гірські масиви вражають своєю красою та мають багато спільного. До того ж Свидовець є доступнішим з Драгобрата, має меншу висоту та біль передбачливу погоду. У долині, недалеко від озера Герешаска, збудували справжню гуцульську колибу.

Не згадати про фільм “Захар Беркут” (2019 рік) було б грішно. Адже це одна з перших українських стрічок в якій знявся голлівудський актор.

Це однойменна екранізація історичної повісті Івана Франка “Захар Беркут” від відомого режисера Ахтема Сеітаблаєва. В стрічці можна побачити закарпатське озеро Синевір,  гори Івано-Франківської області й селище Тухля, що на Львівщині. Також для зйомок фільму спеціально побудували декорації селища у Васильківському районі Київської області.

У зйомках екшену взяла участь значна міжнародна акторська група, представлена учасниками з України, США, Казахстану, Великобританії та Монголії.

В тому ж році на великих екранах з’явилася “Гуцулка Ксеня” (2019 рік)

Несподівано, це не просто фільм, а ще й мюзикл знятий за мотивами однойменної оперети Ярослава Барнича. Режисеркою стала Олена Дем’яненко. Знімали фільм у Карпатах, здебільшого у Ворохті. За сюжетом це місце, куди приїжджають колишні односельці, а нині – американські емігранти, для того, щоб знайти наречену для головного героя.

Окрім цього знімальний процес проводився на Житомирщині та в Києві на кіностудії імені Довженка, де було збудовано понад 15 об’єктів для декорацій.

А закриває цю добірку ще один фільм, який сколихнув увесь світ своєю прем’єрою — “Памфір” (2022 рік)

Цей фільм почали знімати ще у доковідному 2020-му році. Режисером став Дмитро Сухолитко-Собчук. Прем’єра відбулася тільки через два роки. Знімали фільм на шести прикарпатських локаціях — у Верховині, селах Топільче, Зелене, Замагора, Буркут та Дземброня.

Режисер  пояснював, що однією з ключових складових фільму стала Маланка. За його словами, це свято в кіно представили, використовуючи традиції кількох сіл Івано-Франківської та Чернівецької областей.

“Хотілося розказати в повному метрі історію про щось дуже локальне, але те, що відгукнеться в багатьох куточках світу”, – поділився режисер.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

 

Нагору