Інформатор Калуш

ІНТЕРВ'Ю

“Мета у всіх одна – допомогти” — Ілля Тітко про новий консультаційний центр для ветеранів

"Мета у всіх одна – допомогти" — Ілля Тітко про новий консультаційний центр для ветеранів

Наприкінці минулого року в Калуші на базі Управління соціального захисту населення при Калуській міській раді з’явився унікальний ветеранський простір. Це — консультаційний центр, до якого будь-який військовий чи член сім’ї військовослужбовця може звернутися за допомогою. Очолив його відомий у місті ветеран АТО/ООС та повномасштабної російсько-української війни — Ілля Михайлович Тітко. Днями ми завітали до нього в гості й розпитали про нову посаду та головні функції новоствореного Центру.

Ділиться Інформатор.

Ілле Михайловичу, розкажіть, з чого все почалося і як функціонує простір?

Річ у тому, що зараз існує багато і державних установ, і громадських організацій, і різних об’єднань, які надають різноманітні послуги ветеранам війни, членам їх сімей, членам сімей загиблих воїнів і т. д. Це — перше. Друге — Порядок дій, алгоритм дій при вирішенні того чи іншого питання також розкидано по багатьох інстанціях — Міністерство оборони, Міністерство ветеранів, МОЗ, Міністерство соціального захисту. Можете собі уявити, який це інформаційний клубок?

І от людина, коли повертається до цивільного життя, наприклад, поранений або демобілізований боєць зі Збройних сил, вона стикається з реальністю цього цивільного життя і — губиться у вирі інформації з безлічі джерел, не знаючи, що робити далі. Тому виникла ідея створити єдиний консультативний центр, куди могла людина зі своїми проблемами прийти й отримати консультацію, яка допоможе вирішити її проблему.

Що саме отримує людина, звертаючись до вас?

Коли людина приходить в такий консультативний центр, вона від мене отримує максимум інформації стосовно свого запиту, тим самим зберігаючи собі і час, і нерви, й енергію. Ніколи не залишаю людину з її проблемами. Не так, що розказав “іди візьми такі-то документи і йди туди-то”. Ні. Я постійно знаходжуся з людьми на зв’язку. Вони мені телефонують, якщо щось в них не виходить. Допомагаю.

До теми: “Фальшувати на війні неможливо!” | інтерв’ю з ветераном Іллею Тітком про війну, ПТСР і “Формулу крові”

Існує складність у тому, що ветерани війни, які повертаються з тими чи іншими проблемами зі здоров’ям, пораненням, каліцтвом тощо, дуже важко йдуть на контакт, важко відкриваються і часом мають дуже мало бажання спілкуватися з працівниками державних структур, організацій та бюрократичних установ.

Я знаю це по собі. У таких людей — психологічний зрив і вони в цей момент дуже вразливі. А ще, здебільшого, налаштовані дуже радикально. Важливо в цей момент, коли людина повертається з війни, з тих страшних місць, окрім сім’ї, яка його приймає, щоб був контакт з зовнішнім світом, з цивільним світом. Важливо, щоб контакт розпочався саме з людиною, яка пройшла такі ж самі біди, труднощі; людиною, яка його розуміє, яка вміє розмовляти з ним, яка може вислухати, порадити, десь навіть пожартувати.

Тобто “висмикнути” людину з того футляру, в якому вона знаходився весь цей час, і в якому продовжує знаходитися під час уже цивільного життя. Цей процес, на жаль, дуже довгий і болючий.

Тож, принцип нашого ветеранського простору звучить так: рівний з рівним.  Коли людина приходить, ми розмовляємо, вникаємо в проблеми одне одного, вибудовуємо довіру. За тих півтора місяці, що я тут працюю, це вже неодноразово підтверджено.

Чи багато людей звернулося до вас за цей час?

Люди приходять дуже різні. За весь цей час, виключаючи свята, в мене було вже близько 20 людей. Проблеми в них також надзвичайно різні. Я навіть не думав, що може існувати стільки проблем.

Якщо не секрет, які це запити?

Звертаються сім’ї загиблих. Наприклад, людина знає, що має право на допомогу на встановлення надгробка на могилі сина, але не знає, як це зробити. Цей порядок є в рішенні калуського виконкому і ця інформація є на сайті. Але коли ти — бабуся, якій під 80, яка залишилась одна, тому що одного сина поховала ще до війни, другий — загинув на фронті, то спробуй розібратися у цій всій ситуації. Я їй допоміг і зараз вже йде процес оформлення документів.

Або приходять просто і кажуть: “А які в мене є пільги?” Чи дружина УБД приходить і каже: “Я не знаю, які пільги є”. Я зрозумів, чому не знає — тому що вона просто не бачила, не була проінформована, де, що і як робити. В таких випадках в мене є спеціальні методички. І там покроково розписано, куди звертатися, з чим, коли і як.

Або, скажімо, якось прийшов учасник бойових дій з пораненням. З’ясувалося, що поки він захищав нашу країну на нулі, йому нарахували 8 тисяч гривень боргу за тепло. Людина пройшла кілька етапів лікування, практично усі свої гроші витратила на лікування. І тепер — він в розпачі й злий.

Ми зустрілися з кваліфікованою юристкою, яка йому все розповіла. Вони разом написали необхідні звернення і борг йому реструктуризували, тому що списати його, відповідно до законодавства, було неможливо. І другий крок – ми написали з ним разом заяву на матеріальну допомогу, яку надає Калуська міська рада в таких випадках. І є рішення, і він зараз вже допомогу отримав, буде помаленьку виплачувати. Тобто, питання вирішено.

Така підтримка, мабуть, значно полегшує адаптацію ветеранів.

Коли людина має якусь інформацію, покрокову інструкцію, то їй далі легше. Людина в цьому випадку почуває себе спокійніше, впевненіше, робить правильні кроки й отримує результат.

Накопичення таких довідкових матеріалів, які полегшують життя і які в майбутньому виключають помилки, оце ми також ставимо собі як завдання. Саме цим я тут і займаюся.

Крім вас, тут є ще хтось, хто допомагає вирішувати запити тих, хто звертається?

Наразі ні. Але ми працюємо на вимогу. Тобто, якщо необхідно, відбувається долучення інших фахівців (юриста, психолога, лікаря, соцпрацівника і т. д.). Я маю певну карту дій і відразу направляю ситуацію в потрібний вектор. Тобто, я на зв’язку з відповідними фахівцями, які можуть дати конкретну фахову допомогу і підтримку.

Людина, яка завітає сюди, буде мати зі мною розмову і вийде звідси вже з певним інформаційним багажем, певною програмою дій або скеруванням до того чи іншого фахівця.

Звучить складно.

Звичайно, це важко, особливо, коли стикаєшся з такими ситуаціями як втрата зв’язку з людиною, або з родинами загиблих і їхніми питаннями.

Я мушу вислухати оце вселенське горе. Але якщо людину слухати, то певною мірою її біль трошки стихає.

Люди в такому стані дуже чутливі до будь-яких проявів недоброзичливості. Вони відразу відчувають це все, у них на стільки оголена душа й ті струни душі так бринять, що вони відчуваються моментом. І вони потребують уваги, перш за все, і щирого співчуття.

А бюрократичні питання так чи інакше будуть вирішеними. Але також має велике значення те, як ти сприймаєш це.

А шо в планах?

Зараз дуже активно працюємо над тим, щоб налагодити дорожню карту взаємодії всіх служб, громадських організацій, волонтерських фондів. Об’єднати їх комунікаційно. Саме для максимального використання всіх можливостей.

Я в цьому ланцюжку також знаходжуся. Тому що конектитися кудись мусять всі. Це — про майбутній результат. Якщо у людини біда і треба підключити різні структури, то це тут.

Мета у всіх одна – допомогти. Допомогти пережити цю біду, зберегти здоров’я і життя, і здатність людей жити, працювати, кохати і будувати державу.

Тому найперше вирішили зробити таку дорожню карту стосовно психологічної допомоги. Пізніше будуть такі самі карти й по юридичній частині, наприклад, тому що юридична допомога дуже важлива і є багато ситуацій, у яких без юриста ну просто нереально розібратися. А потім вже — і загальна карта, яка значно спростить і мені роботу, бо я буду конкретніше бачити, до кого звертатися у тій чи іншій ситуації.

З часом, думаю, наш консультативний пункт буде інтегруватися у щось ще більше.

Крім консультативного пункту плануємо також в майбутньому робити якісь події (зустрічі, квести…) — і від громадських організацій, і від самих ветеранів. І залучати сюди все більше небайдужих людей.

Наразі той формат, у якому ми почали працювати, — перший в області в такому вигляді, саме така система допомоги. Хоча існують й інші ветеранські простори, які також займаються підтримкою.

Зв’язатися з Іллею Тітком можна за телефоном: 066 131 86 98
Або з 14:00 до 17:00 прийти за фізичною адресою: м. Калуш, вул. Сівецька, 2 (приміщення ГО “Спілка учасників АТО/ООС”).

Остап Микитюк

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору