На світлинах — українські школярі та діти захоронок (дитячих садків) у вишиванках.
Пише Інформатор, покликаючись на Ukrainian People.
Часто на вишитих сорочках чи домотканих сорочках можна було розгледіти тризуб. Навіть коли це було ризиковано, вишивальниці намагалися нанести українську символіку. Іноді зашифровано, до прикладу — використовуючи жовто-блакитні кольори у звичних квіткових та геометричних орнаментах.
За часів Другої Речі Посполитої вишиванки все ж носили школярі й учителі. А в школах нерідко влаштовували виставки робіт тамтешніх мисткинь.
Перші захоронки
15 травня 1893 року у селі Жужель, що на Сокальщині, у приміщенні першого монастиря Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії була заснована перша у Галичині захоронка (дитячий садок). А першою захоронянкою (вихователькою) стала сестра Арсенія Анна Гордашевська, рідна сестра блаженної сестри Йосафати Гордашевської.
Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. Ця педагогічна теорія дошкільного виховання швидко поширилась на території Австро-Угорської імперії та навіть Правобережній Україні. Захоронки стали місцем не лише релігійного, але й культурного виховання майбутнього церкви та народу. Захоронки Сестер Служебниць відіграли важливу роль у збереженні національної та обрядової самобутності українців, зокрема, в умовах утисків на мову, історію, культуру. Виховуючи дітей, сестри позитивно впливали і на дорослих.
Віталіна Костів
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
