Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

“Все повинно бути вчасно”: психологиня Людмила Сторожук про вправу для відновлення внутрішнього ресурсу

"Все повинно бути вчасно": психологиня Людмила Сторожук про вправу для відновлення внутрішнього ресурсу

Ментальне здоров’я кожного з нас зараз як натягнута струна. Війна внесла корективи в життя більшості українців. Варто знаходити можливість хоча б час від часу повертати себе в ресурс, щоб продовжувати рухатися далі. Як це зробити?

Ділиться Інформатор.

Психологиня Людмила Сторожук поділилась вправою під умовною назвою “Спідометр ресурсів”. Мета цієї вправи – допомогти нагадати собі про ресурси, як зовнішні, так і внутрішні. І нагадати, що ви можете їх активно використовувати, щоб підтримати себе в складні часи.

“Це також називається копінг-картка. Її в будь-який час можна застосувати до себе. В мене, наприклад таких записів понад 380 штук у “Зеленій зоні”. Це про те, що я можу зробити тут і зараз, щоб підтримувати ресурсний стан”, — ділиться психологиня.

Для того, щоб зробити вправу потрібно небагато:

  • папір, олівець, ручка або фломастери;
  • кілька хвилин вашого часу.

“Це про ресурс. Як можна його черпати. Варто давати собі час на таку вправу щодня, щоб не залітати у більші витратити часу, погіршення здоров’я, на відновлення якого потім знадобиться набагато більше ніж просто листочок і ручка”, — додає вона.

Отже, ви берете лист А4 або ватман, або будь-який інший зручний для вас формат листка. Умовно поділіть його на три сектори — Зелену зону, Жовту зону і Червону зону.

Далі, подумайте і запишіть в “Зелену зону” 20 речей які приносять вам радість протягом дня. Це може бути що завгодно, що не потребує ніяких, наприклад фінансових вкладень і багато часу — випити кави або чаю, подихати свіжим повітрям, або послухати пісню в навушниках чи потанцювати (поки ніхто не бачить). 

У нас на швидку руку вийшло 10 пунктів, але ви не стримуйтесь 😉

“Ми щодня витрачаємо енергію на якісь речі. На роботу, на допомогу іншим, на сімейні обов’язки й так далі. І десь ми мусимо ту енергію відновлювати. Ми маємо дбати про те, щоб у нашому житті був баланс між тим, що ми віддаємо і тим, що отримуємо. Ми можемо черпати цю енергію у спілкуванні з іншими людьми, читанні книг чи відпочиваючи на природі. Кожен день ці буденні речі є — просто кави випити, просто з’їсти шось солоденьке, це теж про ресурс, але не в тому випадку коли це заїдання проблеми чи стресу. Це можуть бути різні речі, які нас надихають. Тобто ми зупинилися в якомусь моменті, зосередилися, підтримали себе, отримали заряд енергії й рухаємось далі.”, — каже Людмила Сторожук.

В наступному стовпці “Жовта зона” пишемо хоча б 10 пунктів, які також нас відновлюють, але потребують вкладення грошей або часу. Наприклад, купити якусь дрібничку, яку давно хотіли, або зустрітися з друзями на каву, або піти на концерт чи стендап.

“Але ми зазвичай живемо на такій швидкості, що просто проскакуємо більшість цих моментів. Бо “можна потім”, бо “не зараз”, бо “не на часі”. А тоді ми залітаємо в ту Жовту зону, де ми вже починаємо відчувати, що ми виснажуємось, що нам варто більше відпочити, що взагалі б кудись поїхати й нікого не бачити й нічого не знати. Це якраз та зона, де вже щоб відновитися, мусимо більше вкласти інших ресурсів — свого часу, коштів і це вже триваліше. Якщо ми й цього собі не дозволяємо і чекаємо коли закінчиться війна, чи коли “я закінчу вчитися”, чи коли “я дороблю проєкт, а тоді” — усе, людина отут вигорає і вона себе ніяк не підтримує. Автомобіль без пального так само не їде”, — зазначає фахівчиня.

Психологиня зауважує, що саме такі “дрібні радощі” є паливом для нашого організму та психіки:

“Інакше ми залітаємо вже у Червону зону. А тут ти вже сам собі допомогти не можемо. Завжди треба мати хоча б 5 людей, які підтримають. Серед них точно — психолог, найкращий друг чи навіть хтось з батьків. В кожного, звісно, по різному, але серед всіх цих людей обов’язково мають бути фахівці. Бо декому не допомагають просто розмови, має бути фахова підтримка”.

В “Червону зону” запишіть тих людей, на яких ви можете покластися в скрутний час.

“Ну а якщо ми вже й це ігноруємо, то залітаємо у Чорну зону. В трешняк, якшо можна так сказати. Це і депресія, і суїцидальні думки і розуміння, що звичайні дрібнички вже не радують. А звідти самому нереально вибратися. Звідси дорога до ресурсу пролягає у зворотньому порядку — тільки через червону і жовту зони”, — ділиться пані Людмила й додає — Суть цієї вправи в тому, що не варто ігнорувати те, що робить тебе щасливим, чи те що приносить тобі задоволення, чи радість. Все повинно бути вчасно”.

Спробуйте й ви!

І бережіть себе та своє здоров’я, Інформатори!!

Остап Микитюк

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору