Любов Павлюк із Креховичів, що у Брошнів-Осадській громаді, творить із каміння фонтани, казкових персонажів й різні фігури уже впродовж пʼяти років. Оздоблює ними власне подвірʼя.
Про цікаве хобі майстрині розповідає Суспільне, передає Інформатор.
“Такого захисника немає не тільки в Креховичах, а взагалі ніде”
Перша робота була створена в одній із кімнат будинку Любові Павлюк: це був фонтан. Майстриня пригадує: коли в оселі робили ремонт — виріб вирішили розібрати. Аби каміння дарма не стояло, жінка зробила фонтан уже на подвірʼї. Поруч зробила величезного дракона, якого тепер називає охоронцем власного обійстя.
“На мою думку, такого захисника немає ні в кого не тільки в Креховичах, а взагалі ніде. То моя перша ідея. Чому дракон? Тому, щоб щось таке, як не у всіх, як не всюди — казкове щось таке. Він приносить щастя людям, тим паче, що цей рік — рік Дракона”, — ділиться Любов Павлюк.
Додає, що таке хобі є коштовним. Для скульптур жінка купує каміння різних розмірів і форми, клей, лак та інші матеріали.
Працює здебільшого просто неба. Щоб виготовити скульптуру — кожен камінчик потрібно перемити та відібрати.
“Краще робити на подвір’ї, тому що швидко сохне, все видніше. Треба погоду, щоб створити таку красу. І внучки мені допомагають, і діти — всі мені допомагають, бо зацікавлені, як то робиться. Кожен хоче туди свою частку вкласти”, — розповідає Любов Павлюк.
“Сонечка немає, падає дощик, а моє подвір’ячко і каміннячко, як живе!”
Навесні та влітку на подвір’я Любові Павлюк приходять онуки й сусідські діти, аби погратися з кам’яними автівками та гойдатися на колисанці.
“Колисаночку я виготовила три роки тому для своїх онучат. Вздовж гойдалки зробила місця для вазонів, висаджую різноколірні квіти. Влітку моє каміння ще й квітне. А зараз сонечка немає, падає дощик, а моє подвір’ячко і каміннячко, як живе!” — продовжує майстриня.
На подвір’ї Любові Павлюк — й кошик з кам’яними грибами. А неподалік — двометровий замок.
“Це в нас не просто замок, це — водяний замок — наша криничка, з якої ми п’ємо воду. Я дуже хотіла щось оригінальне, щоб не був просто колодязь. Над криницею я працювала теж літо, навіть захопила осінь. Приблизно до чотирьох місяців”, — розповідає Любов Павлюк.
Від каміння з вулиці — до голки й бісеру
Після каміння, цементу, лаків та клею жінка береться за полотно і голку. В оселі Любові Павлюк стіни завішані іконами, які жінка вишиває бісером.
До слова, вироби майстриня не продає, лише дарує близьким людям.
“Найбільша моя робота — образочок “Ісус стукає у двері”. Над цією іконою я працювала понад рік. Її довжина — понад два метри, а ширина — більше, ніж метр”, — говорить майстриня.
А де мисткиня знаходить час на обидва захоплення — пояснити й сама не може. Каже, надихається любов’ю рідних та вдячністю інших людей.
“Ми живемо в дуже неспокійний час, і я хочу розрадити трошки людей, і себе заспокоїти. Хочу залишити згадку про себе онукам та іншим поколінням”, — завершує розмову Любов Павлюк.
Віталіна Костів
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08