Ідеальна пора для збирання березового соку — після набухання бруньок на дереві й у сонячний день, бо в похмуру та дощову погоду циркуляція соку не така інтенсивна.
Пише Інформатор.
Калушанин Олександр Куліш, який уже майже 50 років щовесни збирає “живий” сік для своєї родини й друзів, поділився власними секретами та правилами збирання березового соку. Каже: людина має взяти соку так, щоб не зашкодити природі.
“Сік треба брати лише в екологічно чистому місці. Поруч промислових підприємств, автомагістралей, звалищ… не раджу ні гриби-ягоди збирати, ні сік брати”, — каже Олександр Миколайович, який за чистими дарами лісу впродовж року нерідко мандрує за кількадесят кілометрів від міста.
Разом із ним вирушаємо до березини неподалік Калуша. Йдемо мішаним лісом. Берези починають траплятися майже одразу.
Під деякими — пластикові пляшки з-під газованої води. У деревах просвердлені тонесенькі отвори, в які вставлені звичайні пластикові соломинки. По них наче по тоненьких судинках сік поволі скапує у закорковані пляшки.
Олександ Куліш такий метод називає “молодіжним”.
“Акуратно зроблено, але надто повільно йде сік та і не фільтрується зовсім. Тому я би цей метод не переймав”, — за мить додає він.
Заглиблюємося ще трохи у ліс і, нарешті, потрапляємо у березовий рай.
Як же серед десятків дерев обрати те, з якого можна добути соку?
“Чим рівніша і товстіша у стовбурі береза — тим краще. З молодих дерев “тягнути” не можна, треба щоб мали не менше 30 сантиметрів у діаметрі. З якого боку — особливого значення немає. Висота — близько пів метра від землі, але можна і трохи вище”, — ділиться секретами чоловік.
Олександр Миколайович ножем акуратно стесує кілька сантиметрів кори. Під нею біліється стовбур і одразу ж починає активно капати сік. До свіжої “рани” прикладаємо металеву трубочку, а під дерево ставимо скляну банку. Накриваємо складеною у кілька шарів марлею.
“Вона стерильна. Допоможе відфільтрувати сік та не дасть нічому зайвому потрапити в напій”, — пояснює калушанин.
“Неглибокий отвір у дереві зручно також робити свердлом. А замість ось таких трубочок, які мені спеціально колись виготовив приятель, можна використовувати й інші предмети — у формі жолобка, наприклад”, — ділиться Олександр Куліш.
Є також цікавий “екологічний” спосіб: можна взяти гілочку калини і вибити з неї серединку (це не потребує особливих зусиль). Залишиться дерев’яна трубочка, по якій і можна пустити березовий сік.
Можна пофантазувати:
Заготівлю можна проводити, поки на березі не з’являться маленькі листочки. Зазвичай — до середини квітня. Але, якщо сокорух розпочався трохи раніше, то до кінця березня може завершитися. Екологи радять брати з однієї берези не більше 3-4 літрів соку. А по завершенні процесу обов’язково заробити “рану” садовим варом чи будь-якою глиняною сумішшю. Це убезпечить дерево від подальшої втрати соку та всихання.
Варто пам’ятати: неправильне збирання березового соку може спровокувати процеси гниття, грибкові захворювання, які в результаті призведуть до загибелі дерева. Тому, вирушаючи до лісу, будьте бережливими та законослухняними. Ні в якому разі не робіть надрубів сокирою.
Тетяна Кіндюх
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
