Народний дім “є вільний від всяких реквізицій”: карна експедиція польського війська 1922 р. в Калуші

Перша світова війна бурею пройшла крізь місто Калуш, але не так сама війна, а перебування в ньому москалів. Мусимо говорити, про те, що за місто точилися кровопролитні битви між австрійцями та москалями, в ході якого воно було вщент зруйноване. Буквально вщент.

В історичному центрі неподалік костелу св. Валентина та “знищеної” ратуші стоїть будівля Народного дому (зараз районний будинок культури). Будівля побудована у 1907 р., а роком раніше у місті перебував із візитом митрополит і глава УГКЦ Андрей Шептицький, який освятив будівництво народного дому для калушан.

На початку повномасштабного вторгнення слугував штабом гуманітарної допомоги. Наскільки калушани були єдині у допомозі Збройним Силам України та внутрішньо переміщеним особам.

Як відомо, у 1917 р. будівля Народного дому була зруйнована. Після завершення Великої війни, калушани власним коштом відбудували важливу культурну пам’ятку міста.

Внаслідок польсько-української війни 1918-1919 рр. у липні 1919 р. вся Галичина і зокрема м. Калуш були окуповані Польщею. У львівській газеті “Діло” за 14 жовтня 1922 р. знаходимо досить цікавий епізод про каральні експедиції польських військ на Калущині, що відбулися на початку жовтня 1922 р. Далі подаємо оригінал витягу із газети:

“Дня 7 Х. (7 жовтня – Авт.) прийшов в гостину до калуського повіту баталіон польського війська 53 пп.”, – йдеться у статті львівської газети за 14 жовтня 1922 р.

Досить довго ми не могли зрозуміти значення найменування 53 пп. Проте, ми не шукаючи легких шляхів все ж знайшли й розшифрували абревіатуру.

53 кресовий (можливо прикордонний) стрілецький піхотний полк  (53 Pułk Piechoty Strzelców Kresowych) – піхотний підрозділ Війська Польського у Франції та Війська Польського Другої Речі Посполитої (1918-1939). Полк перебував у Стрийському гарнізоні до вересня 1939 року. Входив до 11-ї Карпатської піхотної дивізії.

Що ж робив цей полк у Калуші на початку жовтня 1922 р?

Читаємо далі із витягу газети Діло:

“Першою жертвою цеї гостини впав будинок “Народнього Дому”, а саме командант баталіону насильно зайняв для всього війська салю мимо спротиву зі сторони голови товариства, котрий доказував, що цілий будинок товариства як знищений цілковито в 1917 р., а опісля в цілості відбудований є вільний від всяких реквізицій. Супроти цього підписаний Виділ і Надзірня комісія товариства “Народний дім” в Калуши закладає проти цего безправного вчинку протест в надії, що чейже у верховних польських властей він найде відповідний відгомін і спричинить відповідні протизарядження як малу сатисфакцію для доконаного вчинку.

          Виділ і Надзірна комісія протестує рівночасно і проти цего, що згаданий командант баталіону відмовився дати на письмі посвідку реквірації, як також вкінці проти цего, що ані політична власть місцева, ані магістрат не вчинили ніяких протикроків хоч військо вже два дні наперед мало готові квартири в цілому місті.

Підписи: д-р Іван Саноцький голова, Ярослав Павлусевич секретар, о. Володимир Тисовський, інж. Михайло Чорпіта, Степанія Чорлітова, Онуфрей Курдидик, Степан Загаєвич, Тимко Бариш, Дідошак Іван, Кость Сербин, Степан Пукіш як члени виділу, о. Никола Янович, Вікентій Микласевич, Пилим Гумінілович як члени Надзірної комісії

         Калуш, 9 жовтня 1922

Помішуємо цей протест і допись у болючому пересвідченню, що він лишиться голосом вопіючого в пустині, мимо того, що калуський «Народний дім» потерпів справді великі втрати, знищення і шкоди, та що його тільки зусиллями кращих громадян Калуша недавно відновлено. – Ред.”, — зі статті газети “Діло” за 14 жовтня 1922 р.

На диво, чисто випадково натрапляємо на відомості про те, що декількох осіб, з-поміж тих, що підписалися під цією заявою товариства “Народний дім”, було заарештовано через декілька днів нібито “в пошукуванню за бомбами, гранатами, саботажем за всходньою Малопольською і Бог зна ще за чим”.

Далі буде…

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08