Законопроєкт про регулювання Telegram: що передбачає і кому можуть заборонити використовувати

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, яким хочуть врегулювати роботу Telegram (і не тільки) в Україні. 

Картка законопроєкту №11115 була оприлюднена на сайті парламенту в понеділок, 25 березня, пише Інформатор.

Ініціатори вважають, що Закон “Про медіа” не дає змоги державі ефективно реагувати на низку проблем в інформаційній сфері.

“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці. Даний законопроект покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, — йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону.

Щодо Telegram зазначено, що ця платформа може бути пов’язана з державою-агресором, “про що відкрито заявлялось і президентом російської федерації, російським регулятором Інтернету Роскомнадзором3 та іншими офіційними особами”, а українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності платформи. Крім того:

“Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням”.

Що передбачає законопроєкт?

З-поміж іншого, планується виокремити провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремі суб’єкти у сфері медіа, та уточнити, що ключовою відмінністю платформ спільного доступу до інформації (Telegram лише один з них) є наявність на них сторінок (облікових записів, каналів тощо), через які поширюється масова інформація.

Законотворці мають намір встановити законодавчі вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації. Ці вимоги, здебільшого, повторюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео, але ключова відмінність — відсутність обов’язкової реєстрації для провайдерів платформ спільного доступу до інформації.

“Замість цього такі провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридичну особу або фізичну особу з довіреністю) для комунікації”, — зазначено в пояснювальній записці.

Ця вимога не поширюватиметься на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС.

На вимогу Національної ради відповідні платформи будуть зобов’язані розкривати структуру власності та джерела фінансування. Якщо структура власності провайдера буде визнана непрозорою (наприклад, через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації), то органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не матимуть права використовувати ці платформи. Буде заборонено також встановлення вказаних платформ та пов’язаних з ними сервісів на пристрої, які використовуються для службових цілей.

Щодо військових: законопроект пропонує Кабінету Міністрів України врегулювати порядок використання відповідними посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності.

Ще одне положення проєкту закону передбачає встановлення засад відповідальності провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, за тими самими правилами, які встановлені чинним Законом України “Про медіа” для провайдерів платформ спільного доступу до відео.

Нагадаємо, Telegram став однією з найбільших соцмереж з початку війни. Його використовують і як платформу для поширення новин, і для спілкування. Але оскільки в цей же месенджер переходить чимало ображених росіян після блокування Instagram, Facebook та WhatsApp, а канали з дезінформацією й ворогами ростуть як гриби після дощу, варто подбати про власну інформаційну безпеку.

Тетяна Кіндюх

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08