Саме в Чистий четвер (або ж іще в суботу) господині випікали великодній хліб, який мав різні назви відповідно до регіональних особливостей. Здебільшого пекли паску. У деяких регіонах готували баби, бабки або сирні паски. Рецепт обрядового хліба передавався в родині з покоління в покоління жіночою лінією.
Пише Інформатор, покликаючись на Освіторію.
Щоби паска гарно вдалася, господині:
- одягали чистий одяг;
- всіх інших просили вийти — тісто добре сходить тоді, коли в кухні тепло, немає протягів, ніхто не метушиться;
- мали помолитися, запалити свічку: це вербальне вираження прохання про заступництво вищих сил;
Раніше тісто вимішували в ночвах, іноді протягом години. Вершечок паски прикрашали залежно від регіону: виробами з тіста — пташками, шишками, колосками, косичками, хрестиками, геометрично-рослинними орнаментами. У деяких регіонах випечену паску змащували білою мастикою.
Цікаві прикмети, пов’язані з пасками:
- поки паска печеться, господиня не має права сісти, щоби паска “не сіла”. Якщо спечена паска вийшла високою, великою, рівною, то рік для членів родини обіцяв бути добрим.
- якщо паска тріскає, западає, то це погана прикмета. Вірили, що впродовж року хтось із членів родини занедужає чи, не дай Боже, помре.
- якщо незаміжня дівчина хотіла вийти заміж упродовж року, то їй треба було скуштувати 12 пасок у 12 різних господинь.
- навіть після того, як паска засохне чи скибки впадуть на підлогу, хліб не викидають. Дають худобі або висушують на сухарі.
До речі, паску наші предки часто їли з крашанками, вершковим маслом чи печеною підчеревиною — вона не завжди була солодкою, як ми до того звикли.
Віталіна Костів
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
