В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Богдана Янишина

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Богдана Янишина — командира розвідувального відділення військової частини А3719.

Богдан Янишин народився 26 листопада 1991 року в місті  Болехові.  Він був наймолодшим у сім’ї, де було троє синів. У 1998 році пішов до 1-го класу Болехівської ЗОШ №2, а у 2009 році закінчив школу і поступив у вище професійне училище №7 міста Калуша. Здобув професію електрозварника ручного зварювання.

У 2010 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив  у м. Десна Чернігівської області; займав посаду навідника-оператора БМП-2, заступника командира відділення. 18 жовтня 2011 року був демобілізований у запас.     

 У квітні 2014 року отримав повістку — потрапив у навчальний центр “Десна”, а вже 28 січня 2015 року хлопця відправили в м. Артемівськ, де базувалася на той час 30-а механізована бригада. Потім виконував військовий обов’язок у  в с. Троїцьке. 28 березня 2016 року був звільнений у запас.

За участь в АТО був нагороджений медаллю “Учасник АТО”. Від Івано-Франківської облдержадміністрації отримав медаль “За бойову звитягу”. А медаль “За службу державі” бійцю вручили за те, що на блокпосту затримав велику вантажівку, яка везла допомогу сепаратистам.

У 2020 році одружився й планував жити в Німеччині… Але з перших днів повномасштабної війни пішов захищати рідну землю вдруге, бо розумів, що має досвід і треба захистити батька, дружину, рідних, кожного з нас. 

Служив у військовій частині А3719. Був командиром розвідувальної роти в Миколаївській області.

У ніч на 8 липня 2022 року Богдан і ще троє побратимів пішли в розвідку поблизу с. Широке Баштанського району Миколаївської області. Коли поверталися із завдання, попали на розтяжку. Богдан і ще один побратим загинули.

Богдан був турботливим сином, люблячим чоловіком, вірним другом, щирим українцем. Він хотів, щоб ніхто ніколи з українців не жив в окопах, мріяв домогтися справедливого суду для тих, хто винен у смерті, каліцтвах та інших злочинах проти нашого народу… 

Останній спочинок Герой знайшов у рідному Болехові.

Посмертно був нагороджений орденом ІІІ-ступеня “За мужність” та медаллю Івано-Франківської обласної ради “Лицар бойового чину”.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08