Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Тараса Лавріва — стрільця відділення 2-ї служби в складі полку “Азов”.
Тарас Лаврів народився 6 липня 1989 року в місті Долині. Змалку захоплювався козаками та історією, був пластуном. Закінчив місцеву школу, а відтак вступив до Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша на факультет скульптури. Далі продовжив навчання у Львівському університеті мистецтв за тим же фахом. Також здобув освіту в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника.
У 2014 році почав працювати викладачем у Долинській дитячій художній школі, в якій згодом став директором. Займався єдиноборствами, був засновником і тренером Долинського осередку Айкідо Йошинкан, керівником і тренером школи бойового гопака імені Івана Богуна у Долині. А ще — любив музику і був гітаристом патріотичного гурту.
З дружиною виховували двох донечок…
Тарас Лаврів брав активну участь в бойових діях на Майдані в Києві. Планував іти на війну ще у 2015 році. Однак тоді подружжя чекало на другу дитину, і дружина вмовила чоловіка залишитися. 25 лютого, одразу після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Тарас вирушив обороняти державу. Пішов добровольцем.
Брав участь у боях за Київ, а потім воював у Маріуполі. “Джура” з побратимами відважно захищали місто від ворога, але 10 квітня, перебравшись в черговий житловий будинок, Тарас зайняв позицію для спостереження біля вікна на поверсі. Ворожий снайпер влучив у бійця. Отримавши вогнепальне поранення в голову, Лаврів Тарас загинув. Це сталося 10 квітня 2022 року. На тіло Героя родина чекала понад пів року, бо забрати його раніше не було змоги.
Тарас мав приблизно 30 татуювань на тілі, більшість із них — на патріотичну тематику. Майже всі набила його дружина і саме за ними вона впізнала чоловіка після загибелі на війні.
Поховали Тараса Лавріва 29 жовтня 2022 року на Долинському міському кладовищі.
Герой отримав три нагороди посмертно: “За мужність при виконанні спецзавдань” (від головного управління розвідки), “Хрест добровольця” (від дивізії “Галичина”), “Залізний пластовий хрест” (за рішенням конференції українських пластових організацій).
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
