В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Василя Тичковського

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Василя Тичковського — помічника кулеметника 57-ої бригади 34-го батальйону 3-ої роти 1-го взводу Збройних Сил України.

Василь Тичковський народився 18 липня 1990 року в селі Небилові, мав брата та двох сестер. Навчався у місцевій сільській школі, був кмітливим і здібним. Рано почав працювати: спочатку в Україні, а згодом і за кордоном.

Був одруженим. За 12 років спільного з дружиною життя народили двох донечок.

Василь Тичковський мобілізувався у Збройні сили України разом з друзями Романом Пуликом та Петром Сенюком у квітні 2022 року. Воїн служив помічником кулеметника у 57 окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка.

Разом із побратимами боєць брав участь у боях за Тошківку Луганської області. Бійці тримали позиції на Луганщині упродовж 46 днів, допоки командир не віддав наказ відступати.

“Тоді Вася казав: “Ми, коли відступали, то всюди був темний ліс. А я дивлюся в одну точку і бачу світло. Ми не знали, що це. Ніхто не міг повірити, що ми бачимо світло, що ми вийдемо. Напевно, це Бог показав нам знак, куди йти”, — переповідала Суспільному дружина Василя Тичковського.

За весь час служби військовослужбовець приїздив у відпустку лише один раз.

Свій останній бій Василь Тичковський прийняв 30 серпня 2022 року. Напередодні загибелі боєць розмовляв із дружиною і казав, що в нього все гаразд. Це було вранці. А в обід вони загинули.

Того дня їх полягло семеро. Василь із командиром та його помічником загинули на місці, а побратим Роман Пулик помер від смертельного поранення в евакуаційній машині.

Через обстріл загиблих не могли забрати. І Василь пролежав на полі бою чотири дні. Ніхто не міг їх забрати. Аж поки побратим Петро Сенюк не пообіцяв дружині друга, що забере його тіло навіть ціною власного життя… 

Бійця поховали у селі Дуба, де останні роки чоловік проживав із сім’єю. Його могилу видно з будинку, де живуть дружина та двоє дітей Василя.

На честь Василя Тичковського у його рідному Небилові перейменували вулицю, яка раніше була названа на честь Юрія Гагаріна.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08