Днями комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував внести на розгляд Верховної ради України законопроєкт № 9516. Цей документ може скасувати процедури оцінки впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок. Проте, чи справді це корисно?
Розповідає Інформатор, покликаючись на Суспільне.
Одним з ініціаторів даного законопроєкту є народний депутат Олександр Матусевич, який раніше очолював Вигодське лісове господарство. Він переконаний, що закон вартує ухвалити, оскільки це дозволить швидко очищувати ділянки, дерева на яких пошкодили пожежі, вітровал, шкідники чи хвороби.
Наприклад, щоб зараз провести суцільні санітарні рубки на площі понад один гектар, в Україні потрібно проходити процедуру оцінки впливу на довкілля. Вона зазвичай може тривати до кількох місяців. І через цю бюрократію якість деревини суттєво псується:
“Що таке втратити якість деревини? Це — втратити насамперед податки в місцеві бюджети. 100% податку з якості деревини платиться в місцевий бюджет. Я ще по своїй старій роботі проводив аналізи. Я вам скажу, що так звана рентна плата, податок, який платиться прямо в місцеву громаду від деревини, яка називається діловою, до деревини, яка називається дровами, відрізняється у 20-22 рази”, — каже Олександр Матусевич.
До слова, автори законопроєкту пропонують проводити їх тільки тоді, коли площа рубок перевищує десять гектарів. Для заповідних територій цю процедуру автори пропонують залишити.
Водночас природозахисні організації виступають проти законопроєкту.
Закон який зараз регулює оцінку впливу на довкілля стримує суцільні санітарні рубки на великих площах, вважає аналітик громадської організації “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов. Якщо цю процедуру забрати, то такі масові рубки почнуться насамперед у Карпатах.
“У 2017 році була ухвалена процедура оцінки впливу на довкілля на площі більше одного гектара. І, відповідно, що робили лісівники? Вони почали робити суцільні санітарні рубки по 0,9 гектара. І в якийсь момент закінчилася ця можливість. От і з’явився цей законопроєкт. Якщо цей закон ухвалять, то це буде не 0,9 гектара, а зовсім інші великі площі”, — зазначає він.
Проти нового законопроєкту виступає і керівник лісових проєктів громадської спілки “WWF-Україна”, Михайло Богомаз.
“Законопроєкт № 9516 поверне Україну до правил лісових рубок, які існували 15 років тому — за президентства Януковича, Він якоюсь мірою робили спеціально для Карпат, бо на території карпатських лісів рубки головного користування обмежені, а за три роки й зовсім будуть заборонені. Тому в деяких лісгоспах суцільні санітарні рубки — це єдиний спосіб отримати достатню кількість деревини. Якщо цей законопроєкт ухвалять — під загрозою можуть опинитися старовікові ліси та праліси”, — розповідає голова спілки.
Аналітик громадської організації “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов, також вважає, що процедура оцінки впливу на довкілля — запобіжник, який стримує суцільні вирубки в Карпатах на великих площах.
“У 2017 році, коли ухвалювали закон про оцінку впливу на довкілля (ОВД), була якраз і прийнята ідея оцінювати санітарні рубки процедурою ОВД. Чому? Тому що з ними були зловживання. Це неодноразово відзначали експерти, були публікації й від міжнародних спеціалістів. І вирішили зробити такий запобіжник, який би не дозволяв масово застосовувати ці рубки”, — пояснив Тєстов.
Оцінка впливу на довкілля запобігає і корупційній схемі, коли лісівники проводили санітарні рубки абсолютно здорових дерев, видаючи їх за хворі чи пошкоджені. Про це йдеться у публікації Всесвітнього фонду природи, а також міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”.
За даними директора Територіального управління ДБР у Львові Руслана Ляшка, в період з 2020 року по травень 2024 року слідчі ДБР розслідували 99 проваджень, які стосувалися незаконних вирубок лісу, а також незаконних рубок під виглядом санітарних:
- у 2020 році — 12 кримінальних проваджень на території Болехівського, Осмолодського, Калуського, Делятинського лісового господарств, а також — національного природного парку “Гуцульщина”;
- у 2021 році — 19 кримінальних проваджень на території Кутського, Делятинського, Надвірнянського та Гринявського лісових господарств;
- у 2022 році — 24 кримінальні провадження на території Кутського, Надвірнянського, Рогатинського, Делятинського лісових господарств, а також — національного природного парку “Гуцульщина”;
- у 2023 році — 25 кримінальних проваджень на території Верховинського, Кутського та Надвірнянського лісових господарств;
- у 2024 році — 19 кримінальних проваджень на території Кутського, Верховинського та Надвірнянського лісових господарств, а також — Карпатського національного парку.
Остап Микитюк
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
