У Новошині в середині 1930-их років відбувалися дивні дії збоку державної поліції. Обмежувалася торгівля нафтою, вимагалися вивіски на червоно-білому тлі та читання урочистих рефератів лише із перевіркою та затвердженням комендантом. В чому полягає абсурдність такої ситуації і що ж насправді діялося у Новошині у 1937 р.?
Ділиться Інформатор
“Калущина історична” повертається. Сьогодні ми помандруємо на Долинщину, а саме у с. Новошин. Відомо, що польська влада зверхньо ставилася до українського населення, адже обмежувала права і свободи населення заходу України, територія якого входила тоді до складу Польщі. Однак, з-під історичної пелюки виринають нові, абсурдні випадки зі сторони офіційної влади.
Сьогодні, газета “Наш прапор” пропонує розглянути випадок, що стався 19 червня 1937 р. під красномовною назвою “Дивні домагання пана команданта постерунку поліції”, опублікований на сторінках газети за 21 липня 1937 р. В цілому абсурдні дії поліції полягають у тому, що вони обмежували торгівлю для українців, вимагали двомовну вивіску на червоно-біло тлі, себто прапорі Польщі, а також вимагали припинити торгівлю нафтою.
Тож пропонуємо вам прочитати витяг із даної газети, що детально описує неодноразові випадки перевищення службових обов’язків зі сторони польської державної поліції:
“Дня 19.VI.1837 р. зайшов до кооперативи „ Рільник* у Новошині, долинського повіту, комендант державної поліції у Велдіжі й зажадав змінити українську вивіску в кооперативі на польсько-українську вивіску з написом червоними буквами на білому полі.
Дня 24. VI. повторив те саме домагання постерунковий, що заборонив продавати кооперативі по 7-і й год. вечором, наказав усунути з крамниці s нафту та взяв зі собою 1-літрову міру до нафти. Нічого не помогли вияснення управи, що приміщення на нафту в крамниці замуроване й що з того приміщення кооперативи продає нафту вже 10 років.
Згідно з дозволом староства (попереднього) торгується по селах до год. 9-ої вечором, бо члени приходять з поля щойно по 7-ій вечір. Цього розпорядку не відкликав досі теперішній староста, та що 1-літрова міра на нафту куплена ще в 1936 р. і ціхована в томуж році.
Подібні випадки з домаганням зміни вивіски по кооперативах мали місце по всіх кооперативах долинського повіту. Наша кооперативна централя повинна тією справою поцікавитися й запитати відповіднії чинники чи: 1) Відомі їм такі розпорядження староства або поліції, 2) Чн є такий закон, що змушує українські кооперативи вивішувати двомовні вивіски на відповідній красці.
Слід відмітити, що з приходом до долинського староства нового референта безпеки повіяло в цілому повіті іншим, новим вітром. Лучаються випадки, що пан референт жадає, щоб наші культурно-освітні й кооперативні організатори питали реферати ним провірені, називає нашу кооперацію політикою і т. п”, – із газети “Наш прапор” за 21 липня 1937 р.
Чесно кажучи, абсурд на абсурді. Враження, що у них просто не було до чого придертися, адже якщо двомовну вивіску ще можна зрозуміти, то вимога здавати на перевірку команданта святкові реферати (тексти виступів) — повний абсурд, що переходить усі межі.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
